Рішення № 19905113, 07.11.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р.

Справа № 5027/1152/2011.

За позовом приватного підприємства «Верба-2004», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач», м. Заставна Чернівецької області

про стягнення заборгованості –50000 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «Верба-2004»звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 50000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) за №2307/1Ф від 23.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.10.2011 року (суддя Тинок О.С.) порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 07.11.2011 року.

За наслідками автоматичного розподілу справ, 07.11.2011 року справу № 5027/1152/2011 передано судді Гончаруку О.В.

На день розгляду справи, 07.11.2011 року, сторони явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

При цьому, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає наявність у нього заборгованості перед позивачем, однак, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

23 липня 2010 року між сторонами укладено договір безвідсоткової позики (фінансової допомоги) за №2307/1Ф від 23.07.2010 року (Договір), згідно з умовами якого, позивач, як займодавець, зобов’язався передати відповідачеві, як позичальнику, у власність предмет позики, а саме грошові кошти в сумі 50000 грн., а відповідач зобов'язався повернути предмет позики в термін до 23 липня 2011 року або за вимогою займодавця –в строк до трьох банківських днів, з дня пред’явлення вимоги.

На виконання умов Договору, позивачем, 26.07.2010 року перераховано на поточний рахунок відповідача 50000 грн. фінансової допомоги. При цьому судом встановлено, що, станом на день вирішення спору, відповідачем зазначені кошти позивачу не повернуто. Враховуючи відсутність звернень з боку позивача до відповідача з вимогою про повернення позики, строк виконання зобов’язання відповідачем настав 23.07.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи, що відповідач не повернув у встановлений Договором строк позику в розмірі 50000 грн., позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення цієї суми в судовому порядку, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на обставини, пов’язані з його важким фінансовим становищем, підстав необхідності задоволення позову, не спростовують.

Беручи до уваги, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач»(Чернівецька область, м. Заставна, вул. Грушевського, 19, код 33089756) на користь приватного підприємства «Верба-2004»(м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, код 33193282) 50000 грн. заборгованості, 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.В. Гончарук