Рішення № 19904710, 22.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 рокуСправа № 04/5026/2289/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" м. Кам'янка до товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-плюс" м. Кам'янка про стягнення 3435,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Ліквідатор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-плюс", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 3435,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим , що 28.02.2008 року позивач згідно накладної №3 відвантажив відповідачу бензин А-80 в кількості 500 л на загальну суму 2235,00 грн., в т.ч. ПДВ - 372,50 грн., бензин отримав ОСОБА_2 згідно довіреності; 28.08.2008 року позивач згідно накладної №8/1 відвантажив відповідачу сою в кількості 600 кг на загальну суму 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200,00 грн.; за отриманий бензин та сою відповідач не розрахувався; 30.03.2011 року на адресу відповідача було надіслано вимоги (№37/12 та №38/12) про повернення сум вищевказаного боргу, листом від 20.04.2011 року № 4 відповідач борг визнав, але сплатити кошти за отриманий товар відмовився.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги у сумі 3435,00 грн. визнав повністю, не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 22.11.2011 року:

- представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи угод від 31.03.2008 року та від 31.04.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, що були надані суду відповідачем та відсутні у позивача, оскільки вважав, що вказані договори виготовлені після порушення провадження у справі про банкрутство позивача, тобто вже після 24.02.2011 року та за відсутності повноважень у сторін; по бухгалтерському обліку позивача відомості про дані угоди відсутні. Після подачі відповідачем письмового відзиву - просив позов задовольнити повністю, оцінку письмовому відзиву відповідача не надав;

- представник відповідача подав письмовий відзив, у якому позовні

вимоги визнав повністю.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01 листопада по 22 листопада 2011 року.

Клопотання представника позивача про призначення судової експертизи ним було відкликано, угоди від 31.03.2008 року та від 30.04.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог суд виключає з доказів, оскільки їх справжність поставлена під сумнів позивачем і не доведена відповідачем у зв'язку з визнанням ним позову.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач відпустив відповідачу бензин А-80 в кількості 500 л на загальну суму 2235,00 грн., в т.ч. ПДВ - 372,50 грн., що підтверджується накладною №3 від 28.02.2008 року, довіреністю ЯНХ № 935604 від 28.02.2008 року, виданої відповідачем ОСОБА_2 на отримання цінностей від позивача, а саме бензину згідно накладної № 3 від 28.02.2008 року, податковою накладною від 28.02.2008 року № 3.

Позивач відпустив відповідачу сою в кількості 600 кг на загальну суму 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200,00 грн., що підтверджується накладною № 8/1 від 28.08.2008 року, податковою накладною від 28.08.2008 року № 9/1.

30 березня 2011 року за №37/12 позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу в сумі 2235,00 грн. та вимогу за № 38/12 про сплату боргу в сумі 1200,00 грн., які були отримані уповноваженою особою відповідача 01 квітня 2011 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

В листі від 20.04. 2011 року № 4 відповідач на вищевказані вимоги повідомив позивачу, що: 31 серпня 2006 року ТОВ "Партнер-плюс" згідно накладної № 35 відвантажило СТОВ "Агрокомплекс" бензинв к-ті 1656 л, та дизельне томливо 4082 л. на загальну суму 22705,55 грн. в т.ч. ПДВ - 3784,26 грн., пальне отримав ОСОБА_2 згідно довіреності № 512672 від 30.08.06 року; 31 липня 2006 року, згідно накладної № 32 бензин в к-ті 1486 л., ремні С-2240 5 шт., та ремні С-3585 2 шт., на загальну суму 5502,59 грн., в т.ч. ПДВ - 917,10 грн., матеріальні цінності отримав ОСОБА_3, згідно доручення № 512664 від 28.07.2006 року; 03 липня 2006 року згідно накладної № 30 цукор в к-ті 650 кг, на суму 2535,00 грн., в т.ч. ПДВ - 422,50, матеріальні цінності отримав ОСОБА_2, згідно довіреності № 512660 від 03.07.2006 року; 30 червня 2006 року згідно накладної №26 бензин А-80в к-ті 690 л. та масло 10Г2К в к-ті 200 л, на загальну суму 3102,00 грн., в т.ч. ПДВ - 517,00 грн., матеріальні цінності отримав ОСОБА_2, згідно довіреності № 512659 від 21.06.2006 року; 31 травня 2006 року згідно накладної №22 масло М8В в к-ті 200 кг. на загальну суму 686,00 грн., в т.ч. ПДВ - 114,33 грн., масло отримав ОСОБА_2, по дорученню № 512657 від 31.05.2006 року; за вищеперераховані отримання позивач не розрахувався, таким чином позивач заборгував відповідачу 34526,63 грн., а відповідач позивачу - 3435,00 грн., тому пропонує на суму 3435,00 грн. провести залік взаємозаборгованості, а залишок заборгованості в сумі 31091,63 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин являються субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5 ст. 265 ГК України встановлено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

У ст. 207 ЦК України містяться вимоги до письмової форми правочину, зокрема: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що договірні відносини між сторонами оформлені спрощеним способом, їх письмовою формою є підтверджене прийняття до виконання замовлень, про що свідчать: накладна № 3 від 28.02.2008 року та накладна № 8/1 від 28.08.2008 року; податкова накладна №3 від 28.02.2008 року та податкова накладна №9/1 від 28.08.2008 року, які підтверджують вчинення господарських операцій.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар, однак відповідач не розрахувався за нього в сумі 3435,00 грн. (2235,00 грн. + 1200,00 грн.) в семиденний строк від дня предявлення позивачем вимог.

Відповідачем в судовому засіданні сума, заявлена до стягнення визнана повністю.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 3435,00 грн. основного боргу.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме: 102,00 грн. в рахунок витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 338,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-плюс" (юридична адреса: м. Кам'янка, вул. Леніна, буд. 45, кв. 16; інша адреса: м. Кам'янка, вул. Леніна, 13 Г/1, ідентифікаційний код 22802258) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (юридична адреса: м. Кам'янка, вул. Леніна, 45, кв. 16; поштова адреса: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7, ідентифікаційний код 31269478) - 3435,00 грн. основного боргу та 338,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯІ.І. Гура

Повне рішення складено 25 листопада 2011 року