Рішення № 19904266, 29.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р.Справа № 9/5025/1932/11 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Кам`янець-Подільський

завод „Електрон”, м. Кам`янець-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега”, с.Устя

Кам`янець-Подільського району

про стягнення 109395,29грн. неустойки за невиконання обовязку щодо

повернення обєкта оренди за договором № 31 від 01.04.2010р.

Суддя Ю.П.Олійник

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. за дов. від 05.04.2006р.,

від відповідача ОСОБА_2 за дов. від 20.01.2011р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 109395,29грн. неустойки за невиконання обовязку щодо повернення обєкту оренди за договором № 31 від 01.04.10. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з п.п.11.2 укладеного між сторонами договору №31 від 01.04.2010р. передбачено, що даний договір укладений на невизначений строк. Кожна із сторін може відмовитися від дії даного договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Позивач повідомив відповідача про припинення договору починаючи з 01.11.2010 року згідно направленого листа від 30.09.2010р. Проте, відповідач майно не повернув станом на дату подання позову продовжує безпідставно ним користуватись. Звертається увага на судове рішення господарського суду Хмельницької області по справі № 16/2113-10. Зазначається, що невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення прийнятого в користування майна є підставою для застосування до нього штрафних санкцій у вигляді неустойки згідно ч.2 ст.785 ЦК України. Крім того, представник у судовому засіданні посилається на судову практику щодо того, що передбачений ст.232 ГК України 6-ти місячний строк для нарахування штрафних санкцій у даному випадку не застосовується. Крім того, звертають увагу, що відповідач не передає майно, перешкоджає здійсненню його володіння позивачем, надають постанову Камянець-Подільського РВ УМВСУ від 1.11.2010р.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні вважають, що позивачем безпідставно проведено нарахування неустойки в розмірі подвійної орендної плати, оскільки п. 4.8 договору встановлено, що після припинення (розірвання) договору та до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом приймання-передачі, орендар зобов'язаний вносити плату за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати, а також сплатити штрафні санкції згідно п.4.6 цього Договору. Тому сторони у вказаному договорі передбачили відповідальність за порушення зобов'язань, відповідно застосування до вказаних правовідносин вимог ч.2 ст.785 ЦК України є неправомірним, оскільки вказані правовідносини врегульовані договором. Посилаються на те, що згідно п.4.1 договору орендна плата сплачується за місяці роботи бази відпочинку - травень вересень, за інші місяці орендна плата не сплачується, а орендар за свої кошти проводить утримання та зберігання бази в належному стані. Тому у відповідача відсутні зобов'язання щодо сплати орендної плати за інші місяці, крім травня - вересня, а вимога про сплату неустойки за вказані місяці є необгрунтованою. Зазначають, що за доводами позивача договір є припиненим з 01.11.10, що свідчить про пропущення позивачем встановленого ст.232 ГК України 6-ти місячного строку для нарахування штрафних санкцій, так як прострочене зобов'язання виникло у позивач з моменту припинення договору. Посилаються на те, що позивачем не створена комісія для прийняття обєкта від відповідача.

Крім того, представник відповідача просить у випадку стягнення неустойки зменшити її розмір, оскільки ним здійснюються заходи щодо збереження майна, що підтверджено належними доказами, а також на те, що між сторонами продовжує існувати спір щодо припинення орендних відносин.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між сторонами укладено договір №31 від 01.04.2010р., згідно з п.п.1.1, 1.2, 2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування базу відпочинку ВАТ „Кам'янець-Подільський завод „Електрон”, за адресою с.Устя Кам'янець-Подільського району, без права передачі в суборенду. Об'єкт, що орендується являє собою два будинки, що стоять окремо з допоміжними спорудами (Додаток-1). Розмір земельної ділянки, що передається у користування разом з об'єктом, що орендується 1,16 га (Додаток-2). Для забезпечення роботи бази відпочинку орендодавець передає орендарю основні засоби (Додаток-3) та малоцінний інвентар (Додаток-4). База відпочинку передається в оренду для організації відпочинку бажаючих.

Відповідно до п.п.4.1. та 4.2. договору № 31 від 1.04.2010р. розмір орендної плати складає 5186,74 грн. без ПДВ. Орендна плата сплачується за місяці роботи бази відпочинку. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за пропередній місяць на індекс інфляції наступного місяця.

Відповідно до п.3.3 договору у разі припинення дії цього договору майно вважати поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

На виконання договору №31 від 1.04.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв обєкти оренди: будинки, допоміжні споруди, земельну ділянку 1,16 га, основні засоби та малоцінний інвентар, про що сторони підписали додатки від 01.04.2010р. №№1,2,3,4.

30.09.2010р. позивач звернувся до відповідача із листом №317, згідно якого повідомив відповідача, що з 01.11.2010р. договір оренди №31 від 01.04.2010р. вважається розірваним та до 20.10.2010р. відповідач зобовязаний передати позивачу орендовані основні засоби згідно актів. Відповідач не виконав обов'язку щодо повернення орендованого майна, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням господарського суду області від 02.02.11 у справі №16/2113-10 відмовлено у позові позивача до відповідача про виселення відповідача з території бази відпочинку загальною площею 0,1648 га, що знаходиться в с. Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; стягнення 36059,93 грн. неустойки за невиконання обовязку щодо повернення обєкта оренди за договором №31 від 01.04.2010р. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.11 рішення від 02.02.11 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову, а саме про виселення відповідача з належної ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "Електрон" території бази відпочинку, загальною площею 1,1648 га, що знаходиться в с.Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та стягнуто 36059,93 грн. неустойки за 2 місяці і 27 днів. При цьому визначено, що договір припинив дію з 1.11.2010р., визначено, що неустойка у розмірі подвійної плати складає 12560,20 грн.

У зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого майна і в наступний період позивачем нараховано неустойку за період з 28.01.11 по 18.10.11 (8 місяців і 22 дня) (не охоплений у справі №16/2113-10) у розмірі 12560,20грн. (6280,10грн. х 2) за один місяць. Загальний розмір неустойки за 8 місяців і 22 дні прострочення повернення об'єкта оренди визначено у розмірі 109395,29грн. ( 12560,20 грн.*8 місяців + 12560,20 грн. : 31 дн. *22 дн.). Відповідно подано позов до суду.

Досліджуючи в сукупності надані по справі докази та пояснення сторін, до уваги приймається наступне.

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.5.3 договору № 31 від 1.04.2010р. в разі припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендований об'єкт в належному стані, не гіршому ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом приймаються до уваги і не потребують доведення згідно з ст. 35 ГПК України факти, встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.11 у справі №16/2113-10 за позовом позивача до відповідача про виселення належної ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "Електрон" території бази відпочинку, загальною площею 1,1648 га, що знаходиться в с. Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та стягнення 36059,93 грн. неустойки.

Зокрема, Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач після припинення дії договору оренди майно орендодавцю не повернув, у зв'язку з чим вимоги позивача про виселення відповідача з території бази відпочинку визнані обгрунтованими. Встановлено, що за умовами ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а п.4.1 договору визначено розмір орендної плати - 5186,74 грн. без ПДВ. Тому суд виходив з того, що згідно наявних у матеріалах справи рахунків, відповідачем сплачувалась орендна плата у розмірі 6280,10 грн., відповідно, неустойка у розмірі подвійної плати складає 12560,20 грн. При цьому судом визначено, що оскільки відповідач здійснював користування майном після припинення договору протягом 2 місяців і 27 днів (з 01.11.10 по 27.01.11), мало місце порушення відповідачем зобов'язання з повернення майна орендодавцю. У зв'язку з цим задоволені вимоги позивача про стягнення неустойки в розмірі 36059,93 грн.

На підставі вищезазначеного визнаються правомірними та обгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого майна за наступний період, не охоплений рішенням у справі №16/2113-10, а саме з 28.01.11 по 18.10.11 у розмірі 109395,29грн. згідно розрахунку, проведенного судом, враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем орендованого майна позивачу.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача про порушення встановленого ст.232 ГК України 6-тимісячного строку нарахування штрафних санкцій з моменту порушення зобов'язання, оскільки ч.6 ст.232 ГК України визначено загальний порядок застосування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідно положення про припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане застосовується лише у випадках, коли інше не передбачено законом або договором. У данному випадку законом, а саме, ч.2 ст. 785 ЦК України, що регулює саме орендні відносини, передбачена можливість стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення виконання зобов'язання по поверненню об'єкта оренди після закінчення строку дії договору. Тому ст.785 ЦК України встановлено спеціальне правило щодо нарахування окремого виду неустойки за прострочення поверення об'єкту оренди. Така ж правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 02.11.11 по справі №30/29 та постановах ВСУ від 18.04.11 по справах №30/190, №30/191.

Щодо доводів позивача про передбачення самим договором санкцій за не повернення об'єкту оренди у вигляді стягнення орендної плати до дня повернення об'єкта оренди та можливості нарахування пені за затримку плажету у розмірі 0,5% від суми заборгованості (п.4.8 договору), то враховується, що зазначений пункт не вміщується у розділі договору про відповідальність, натомість у ньому передбачено, що сплачується заборгованість у повному розмірі, ураховуючи санкції. Щодо санкцій, то згідно п.9.1. укладеного між сторонами договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чиним законодавством України. Тому позивачем обрані спеціальні санкції у вигляді неустойки, встановленої законом, що регулює орендні правовідносини , а саме ст.785 ЦК України.

Щодо посилання відповідача про необхідність зменшення розміру неустойки, оскільки ним здійснюються заходи щодо збереження майна, а також на те, що між сторонами продовжує існувати спір щодо припинення орендних відносин, то судом враховуються безпідставність і недоведеність зазначеного відповідачем. При цьому враховується, що згідно з п.3.9.2. Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків). Однак, як вбачається з матеріалів справи таких доказів відповідачем не надано, тому відсутні підстави для застосування судом норм ч.3 ст. 551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України.

За таких обставин позовні вимоги відповідають чинному законодавству, обгрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Кам`янець-Подільський завод „Електрон”, м. Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега”, с. Устя Кам`янець-Подільський район про стягнення 109395,29грн. неустойки за невиконання обовязку щодо повернення обєкта оренди за договором № 31 від 01.04.2010р. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега" с. Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (код 14164320) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "Електрон" м. Кам'янець-Подільський (вул. Маршала Харченка, 22Б, код 22776959) 109395,29грн. (сто дев'ять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 29 коп.) неустойки, 1093,96грн. (одна тисяча дев'яносто три гривні 96 коп.) відшкодування витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

СуддяЮ.П. Олійник

Повне рішення складено і підписано 29.11.11

Віддрук- 3 прим.:

1-до матеріалів справи,

2-позивачу,

3-відповідачу