Рішення № 19904026, 29.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р.Справа № 4/5025/1848/11 За позовом приватного підприємства фірма "АЮФ" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" м. Хмельницький

про стягнення 99358,15 грн. заборгованості

Суддя Баула Л.П. Представники сторін:

Позивача : ОСОБА_1 представник за довіреністю №4 від 03.11.2011 року

Фомін А.Ю.- директор

Відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 25.05.2011 року в судових засіданнях 3.11.2011 р., 17.11.2011 р., 22.11.2011 р.

Рішення приймається 29.11.11 р., оскільки в судових засіданнях оголошувались перерви.

Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення 127645,58 грн.. з яких 99358,15 заборгованості, 3135,91 грн. - 3 % річних, 16202,18 грн. пені та 7451,86 грн. інфляції за виконанні підрядні роботи по виготовленню та монтажу конструкцій з ПВХ згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року та специфікації. Позивач подав заяву в порядку ст.22 ГПК України про зменшення позовних вимог, просить стягнути заборгованість в розмірі 99358,15 грн. та судові витрати. Зменшення позовних вимог судом приймається .

В судових засіданнях представники позивача заявлений позов підтримують.

Відповідач проти заявленого позову заперечує посилаючись, на те, що не вичерпано можливостей процедури досудового врегулювання спору.

Вважає , що акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року не можна вважати достатньою правовою підставою підтвердження наявності між сторонами підрядних відносин в силу відсутності ряду істотних умов, що зазвичай ставляться.

Також, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-ХГУ (зі змінами та доповненнями) підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до п. 2 ст. 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Отже, і довіреність на одержання цінностей є первинним документом. Без неї не можуть бути виписані інші первинні документи, а саме: накладна, яка є підставою для постановки матеріальних цінностей на облік. А Позивачем не було витребувано у Відповідача довіреності на отримання ТМЦ, що є порушенням законодавства. Звідси слідує на думку відповідача, що Позивач не мав законного права передавати матеріальні цінності Відповідачу. Зазначає, що відсутність договірних відносин між сторонами, щодо поставки ПВХ і договору підряду призводить до недійсності Акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року. На думку відповідача, при поставці товарів, продукції, робіт та послуг, а тим більше підрядних робіт договір повинен укладатися в письмовій формі з визначенням істотних умов, що зазвичай ставляться. Недотримання форми правочину встановленої законом призводить до його недійсності.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем відповідно специфікації на виготовлення виробів з ПВХ погодженої відповідачем ( специфікація підписана сторонами, підписи скріплені печатками) виконано підрядні роботи по виготовленню та монтажу конструкцій з ПВХ. Вказані роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року прийняті відповідачем. В акті зазначено, що роботи виконані якісно претензій не має. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками. Вартість виконаних робіт складає 99358,15 грн.. Вказана ціна визначена також сторонами в специфікації.

Відповідач розрахунків за виконані роботи не провів.

Позивачем заявлена претензія про сплату заборгованості в п'ятиденний строк з моменту отримання претензії. Вказана вимога одержана відповідачем 1.09.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач до початку розгляду справи по суті в судовому засіданні змінив підставу позову, а саме, що підставою для стягнення суми заборгованості позивач вважає невиконання відповідачем зобов'язання оплатити виконанні роботи згідно акту виконаних робіт за вересень 2010 року та специфікації на виконання цих робіт.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Таким чином, предметом позову є вимога позивача стягнути з відповідача 99358,15 заборгованості.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, що позивачем виконані роботи на загальну суму 99358,15 грн., які здані ним та прийняті відповідачем, про що підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року. В акті зазначено, що роботи виконані якісно претензій не має. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками. Вартість виконаних робіт складає 99358,15 грн.. Вказана ціна визначена також сторонами в специфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, була направлена на адресу відповідача претензія № 24 про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 99358,15 грн., яка вручена відповідачу 1.09.2011 року, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення ( відповідь від 7.09.2011 р.).

Оскільки, відповідач не виконав зобовязання з оплати виконаних робіт у встановлений ст.530 ЦК України строк, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі.

Позивач подав заяву в порядку ст.22 ГПК України про зменшення позовних вимог, просить стягнути заборгованість в розмірі 99358,15 грн. та судові витрати. Зменшення позовних вимог судом приймається .

Заперечення відповідача що акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року не можна вважати достатньою правовою підставою підтвердження наявності між сторонами підрядних відносин в силу відсутності ряду істотних умов, що зазвичай ставляться, судом до уваги не приймається, оскільки сторонами в специфікації визначено кількість виробів із ПВХ, колір, розміри ( малюнки) , площу, вартість та необхідні елементи кожного виробу. Специфікація підписана сторонами та скріплена печатками на кожній сторінці.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в сумі 99358,15 грн. , з яких 99358,15 грн.-основний борг.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1,32,33,34,43,44-49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства - фірма "АЮФ" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" м. Хмельницький про стягнення 99358,15 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" (м.Хмельницький вул. Свободи,1А, код ЄДРПОУ 30579519 ) на користь приватного підприємства - фірма "АЮФ" м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1-З , код ЄДРПОУ 21343655) 99358,15 грн. ( дев'яносто дев'ять тисяч триста п'ятдесят вісім грн. 15 коп.), 993,58 грн. ( дев'ятсот дев'яносто три грн. 58 коп. ) витрат по державному миту та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяЛ.П. Баула

Віддрук. 3 прим.:

1-в матеріали справи:

2-позивачу

3-відповідачу (рекомендованим)