Рішення № 19903692, 16.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2011 р.Справа № 15/5025/1746/11 За позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми "Укргідравліка" м.Чернівці

до Приватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" м. Шепетівка Хмельницька область

про стягнення 169 000,59 грн.

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 21.07.2011р. №29

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 118 678,52 грн. заборгованості за неотриманий товар відповідно до договору від 05.01.2008р. №05, 3705,43 грн. 3% річних та 46 616,64 грн. пені.

31.10.2011р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог де позивач просить стягнути з відповідача 210003,46 грн. заборгованості в т.ч. пеню та 3% річних. Однак розгляд зазначеної заяви судом було відкладено у зв'язку із виявленою у ній невідповідністю між заявленою до стягнення сумою та доданим до уточнення розрахунком.

Представником позивача в судовому засіданні із врахуванням зауважень суду подано уточнення позовних вимог в якій позивач просить стягнути з відповідача 118 768,52 грн. боргу по договору №5 від 05.01.2008р., 45 665,28 грн. пені та 1078,76 грн. 3% річних. Заява не суперечить ст.22 ГПК України, а тому судом приймається.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

20.04.2011р. між приватною виробничо-комерційною фірмою "Укргідравліка" (підприємство) та приватним акціонерним товариством "Шепетівський деревообробний комбінат" (боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості відповідно до п.1.1 якого підприємство надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості, що утворилася з 13.11.2008р. до 01.04.2011р. на підставі договору №05 від 05.01.2008р. станом на 01.04.2011р. на суму 118678,52 грн. в т.ч. 19 780,09 грн. Сума поточного щомісячного платежу за простроченою заборгованістю розбивається протягом 5 місяців починаючи з травня 2011р. і складає травень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн., червень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн., липень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн., серпень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн. та вересень 2011р. - 19620,43 грн. в т.ч. ПДВ 3924,09 грн.

Позивачем направлялись на адресу відповідача рахунки про внесення платежів відповідно до даного договору за травень - червень 2011р., які залишені останнім без оплати.

17.06.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 118 678,52 грн. відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості, яка залишена товариством без реагування.

Оскільки відповідач продовжував не виконувати умови договору ПВКФ "Укргідравліка" направило останньому повідомлення вих. №30 від 27.07.2011р. про розірвання договору про реструктуризацію договору від 20.04.2011р. та про звернення із позовом до суду яке отримано відповідачем 02.08.2011р.

Пунктом 3.1 сторони передбачили відповідальність боржника за несвоєчасне внесення плати у вигляді пені в розмірі 2%, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100% загальної суми боргу.

Так як відповідачем в добровільному порядку платежі сплачені не були позивач звернувся із позовом до суду про стягнення 118768,52 грн. боргу, 45 665,28 грн. пені та 1078,76 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 20.04.2011р. за умовами якого позивач зобов'язувався здійснювати щомісячні платежі за простроченою заборгованістю що утворилась з 13.11.2008р. по 01.04.2011р. на підставі договору №5 від 05.01.2008р.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що розмір щомісячного платежу за простроченою заборгованістю становить: травень 2011р. -19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн., червень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн., липень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн., серпень 2011р. - 19820 грн. в т.ч. ПДВ 3964 грн. та вересень 2011р. - 19620,43 грн. в т.ч. ПДВ 3924,09 грн.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виставляв відповідачу рахунки на сплату щомісячних платежів, які ним оплачені не були, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 118 678,52 грн. Доказів про оплату суму боргу суду не подано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням зазначених норм позивачем нараховані та заявлені до стягнення 1078,76 грн. 3% річних. Судом проаналізовано та перераховано заявлену до стягнення суму, при цьому враховано період зазначений позивачем при обрахунку пені та встановлено, що стягненню підлягають 3% річних в сумі 349,92 грн., в решті 728,84 грн. 3% річних належить відмовити.

Згідно п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 3.1 сторони передбачили відповідальність боржника за несвоєчасне внесення платежу у вигляді пені в розмірі 2%, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100% загальної суми боргу. На підставі даного пункту позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 45 665,28 грн. Однак судом, із врахуванням встановлених законодавством обмежень проведено перерахунок пені та встановлено, що обґрунтованою та такою що підлягає стягненню є пеня в сумі 1 807,90 грн. за періоди з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., з 01.07.2011р. по 30.06.2011р., з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. В решті 43 857,38 грн. пені належить відмовити.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають частковому задоволенню в сумі 118 678,52 грн. боргу, 349,92 грн. 3% річних та 1 807,90 грн. пені. Доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1,12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу країни, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Укргідравліка" до Приватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" про стягнення 165 422,56 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" м.Шепетівка Хмельницька область, вул. Ватутіна, 61 (код за ЄДРПОУ 00273945) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Укргідравліка" м.Чернівці, вул.Достоєвського, 2/3 (код ЄДРПОУ 25079416) - 118 678,52 грн. (сто вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 52 коп.) боргу, 349,92 грн. (триста сорок дев'ять гривень 92 коп.) 3% річних, 1 807,90 грн. (одну тисячу вісімсот сім гривень 90 коп.) пені, 1 208,36 грн. (одну тисячу двісті вісім гривень 36 коп.) державного мита та 172,30 грн. (сто сімдесят дві гривні 30 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позову відмовити.

СуддяМ.Є. Муха

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.11.2011р.

віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (рекомендованим), 3 - відповідачу (рекомендованим).