Рішення № 19903594, 17.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2011 Справа № 5024/1991/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Новокаховський завод плавлених сирів"

до Комунальне підприємство "Таврійське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

про зобов'язання виконати певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 31.03.2011 р.;

від відповідача: не прибув.

Публічне акціонерне товариство «Новокаховський завод плавлених сирів» (позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Таврійське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (відповідач) про зобов»язання здійснити перерахунок оплати послуг з водовідведення за період з липня 2008 року по вересень 2011 року на суму переплати у розмірі 693914,01 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві від 08.11.2011 р. визнає позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем укладено Договір №1033 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі Договір), за умовами якого сторони домовились про відпуск води із комунального водопроводу та її споживання, скидання та приймання стічних вод: відповідач прийняв на себе водозабезпеченя позивача питною водою до місця приєдання останнього до міської мережі водопроводу, приймання стічних вод від позивача до комунальної каналізаційної мережі.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Під час розгляду справи судом досліджено, що встановлення тарифів на послуги з водовідведення відповідно до п.п.2 п. «а»ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. Відповідно до рішення виконавчого комітету Таврійської міської ради від 26.06.2008 р. №78 «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення»з 1 липня 2008 року були введені нові тарифи на послуги водовідведення для суб»єктів підприємницької діяльності. Позивач на виконання вищевказаного рішення оплатив послуги відповідача з водовідведення за період з липня 2008 року по вересень 2011 року в сумі 1648531,05 грн.

Згодом, Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011 року у справі №2-а-15/09/2117 рішення виконавчого комітету Таврійської міської ради від 26.06.2008 р. №78 було визнано незаконним, здійснено поворот його виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутній обов»язок виконувати рішення виконавчого комітету Таврійської міської ради №78 від 26.06.2008 р. про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, яке суперечить Конституції та законам України; а послуги з водовідведення потрібно оплачувати відповідно до Рішення виконавчого комітету Таврійської міської ради від 31.08.2006 р. № 82, яке є чинним. За період з липня 2008 року по вересень 2011 року позивач повинен сплатити за тарифами 4,74 грн. в т.ч. ПДВ за 1 м.куб. 954617,04 грн.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір переплати складає 693914,01 грн.; позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача здійснити позивачу перерахунок оплати послуг з водовідведення за період з липня 2008 року по вересень 2011 року на суму переплати є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок, але відповідач залишав листи позивача без відповіді та реагування.

Відповідач у відзиві визнає позовні вимоги.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов»язати Комунальне підприємство «Таврійське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(код ЄДРПОУ 31597607) здійснити Публічному акціонерному товариству «Новокаховський завод плавлених сирів»(код ЄДРПОУ 00447623) перерахунок оплати послуг з водовідведення за період з липня 2008 року по вересень 2011 року включно на суму переплати у розмірі 693914,01 грн. в рахунок майбутньої оплати послуг з водовідведення.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Таврійське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(74988, м.Таврійськ, пров.Комунальний, 3, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 3157607) на користь Публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод плавлених сирів»(74988, Херсонська область, м.Таврійськ, вул. Промислова, 2, р/р 260089449 в ХОД Райффайзен банк Аваль, МФО 352093, код ЄДРПОУ 00447623) в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 6939,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В. В. Людоговська

Повне рішення складено 18.11.2011 р.