Рішення № 19903181, 22.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/9244/11

вх. № 9244/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дов.

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, за дов. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Профілакторій", м. Ковель 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Компанія Опціон", м. Харків 3-я особа <Текст >

про зобов'язання укласти договір

та

зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профілакторій», м. Ковель

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовом про зобовязання Відповідача укласти договір купівлі-продажу, відповідно до умов укладеного між сторонами попереднього договору, у звязку із ухиленням Відповідача від такого укладання.

Відповідач, до початку розгляду справи по суті, звернувся із зустрічним позовом до Позивача, про стягнення із Позивача грошових коштів, у звязку із невиконанням Позивачем умов укладеного між сторонами спору попереднього договору.

Ухвалою від 21.11.2011 року зустрічний позов було прийнято по спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, вказуючи, що звертався до Відповідача із пропозицією укласти договір купівлі-продажу, відповідно до умов попереднього договору, на що Відповідач не відреагував та безпідставно ухилився від укладання договору. Проти задоволення зустрічних вимог Відповідача заперечував, вказуючи, що укладенню основного договору в строк, передбачений умовами попереднього договору, перешкоджала заборона відчуження обєктів нерухомості, що були предметом договору купівлі-продажу, про існування якої Позивач дізнався під час відмови нотаріуса від посвідчення основного договору купівлі-продажу.

Представник Відповідача проти задоволення позову Позивача заперечував, вказуючи, що станом на час звернення Позивача із пропозицією укласти основний договір купівлі-продажу, Відповідач вже не мав господарської потреби в укладанні вказаного договору. Укладаючи попередній договір, Відповідач переслідував визначену господарську мету, а саме: за умови укладання основного договору в термін до 14.08.2011р., метою Відповідача була подальша реалізація обєктів нерухомості, що були предметом договору, в термін до 25.08.2011р., третій особі за вигідною для Відповідача ціною. У звязку із неукладанням Основного договору, Відповідач був позбавлений можливості подальшого відчуження обєктів нерухомості, та отримання відповідного прибутку від вказаної господарської операції, в звязку із чим відмовився від укладання Основного договору. Крім того, зазначив, що у звязку із неукладенням основного договору купівлі-продажу у термін, передбачений умовами попереднього договору, обовязок Відповідача щодо такого укладання, був припинений. Підтримав зустрічні позовні вимоги, вказуючи, що умовами попереднього договору передбачена відповідальність сторони, яка ухиляється від укладення основного договору у строк, визначений попереднім договором.

Суд, вивчивши матеріали та обставини справи, заслухавши представників сторін, дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у первісному позові та задоволенні зустрічних позовних вимог через наступне:

14.06.2011р. між ТОВ «Профілакторій» (Позивач) та ТОВ «Компанія «Опціон» (Відповідач) укладений попередній договір, відповідно до якого сторонами було досягнуто домовленість про укладення, в термін до 14.08.2011р., договору купівлі-продажу обєктів нерухомості (надалі Основний договір), розташованих за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 143, а саме: будівля профілакторію літ. А-3, площею 3097,0 кв. м.; трансформаторна підстанція літ. Б-1, площею 40,7кв.м.; сарай з овочесховищем літ. В-1, площею 177,3 кв. м.; убиральня літ. Г-1, площею 2,8кв.м., що належать Продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.10.2009р., виданого Ковельською міською радою на підставі рішення виконкому Ковельської міської ради від 08.10.2009р.

Відповідно до п.2 попереднього договору, Позивач та Відповідач домовилися що істотними умовами Основного договору купівлі-продажу будуть наступні: за Основним договором продавець передає покупцеві обєкти нерухомого майна, розташовані за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 143, а саме: будівля профілакторію літ. А-3, площею 3097,0 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Б-1, площею 40,7кв.м.; сарай з овочесховищем літ. В-1, площею 177,3кв.м.; убиральня літ. Г-1, площею 2,8 кв.м., а покупець зобовязується сплатити на користь продавця грошові кошти у розмірі 6000000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. Ціна Основного договору встановлювалася сторонами в сумі 6 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

14.07.2011р., під час укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, виявився факт існування у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, заборони на відчуження вказаних обєктів нерухомості, в звязку із чим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії щодо нотаріального посвідчення Основного договору. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 14.07.2011р., заборона відчуження вказаних обєктів нерухомості зареєстрована Ковельською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави н/в від 10.04.1998р. Таким чином, укладанню Основного договору купівлі-продажу завадила заборона відчуження обєктів нерухомості, що були предметом попереднього договору, що виникла на підставі договору застави від 10.04.1998р.

10.08.2011р. Відповідач направив на адресу Позивача листа із пропозицією укласти Основний договір купівлі-продажу обєктів нерухомості, відповідно до умов попереднього договору.

Станом на 14.08.2011р. Основний договір між сторонами, на умовах, визначених попереднім договором від 14.06.2011р., не укладений.

26.08.2011р., заборона відчуження обєктів нерухомості, що були предметом попереднього договору, на підставі ст.74 Закону України «Про нотаріат» та у звязку із припиненням договору застави, знята державним нотаріусом Ковельської державної нотаріальної контори Луцик Н.А.

26.08.2011р., Позивач, вказуючи на факт зняття заборони на відчуження обєктів нерухомості, направив на адресу Відповідача пропозицію укласти Основний договір на умовах, передбачених попереднім договором, а також проект Основного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 635 Цивільного кодексу (ЦК) України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ст.182 Господарського кодексу (ГК) України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.635 Цивільного кодексу України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, зокрема, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором.

Таким чином, судом встановлено, що зобовязання Відповідача укласти Основний договір, встановлене попереднім договором від 14.06.2011р., на час звернення Позивача із пропозицією укласти Основний договір, було припинено, в звязку із чим у задоволенні позовних вимог Позивача має бути відмовлено.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов попереднього договору, сторони домовилися укласти основний договір купівлі-продажу не пізніше 14.08.2011р.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.4 попереднього договору, Сторона, яка ухиляється від укладення Основного договору в строк, визначений п.1 цього попереднього договору, повинна, зокрема, сплатити на користь іншої сторони неустойку у розмірі 20%(двадцять відсотків) ціни Основного договору, визначеною п.2.2 цього договору, що складає 1200000,00 грн.

Відповідачем 10.08.2011р. направлено на адресу Позивача вимогу про укладання Основного договору у строк, визначений попереднім договором (до 14.08.2011р.), проте у вказаний термін Основний договір укладено не було.

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем порушені умови попереднього договорі від 14.06.2011р., щодо укладання Основного договору купівлі-продажу обєктів нерухомого майна, в строк, встановлений умовами попереднього договору, а саме до 14.08.2011р., в звязку із чим зустрічні позовні вимоги Відповідача підлягають задоволенню. При цьому, суд бере до уваги той факт, що Позивач дізнався про існування заборони щодо відчуження обєктів нерухомості, що були предметом договору купівлі-продажу, 14.07.2011р., тобто за місяць до кінцевої дати укладання основного договору, 14.08.2011р. Вказаний строк, за висновком суду, є достатнім для здійснення усіх необхідних заходів щодо зняття вказаної заборони та укладання Основного договору у визначений попереднім договором термін.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 1,12,22,33,43,44-49,60,75,82-85 Господарського процесуального кодексу, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні первісних позовних вимог ТОВ «Профілакторій» відмовити у повному обсязі.

2.Зустрічний позов ТОВ «Компанія «Опціон» задовольнити повністю.

3.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Профілакторій» (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 143, код ЄДРПОУ 36102271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон» (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 34332444), в якості неустойки, грошові кошти в сумі 1200000,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 24 000,00 грн.

Суддя (підпис< Текст >Прохоров С.А.

повний текст рішення підписано судом 25.11.2011 року