Рішення № 19902977, 16.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5023/8135/11

вх. № 8135/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.11.2011 року

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ПП "Альфа-Транс", смт. Васищеве 3-я особа <Текст >

до 1. ТОВ "Неофіт" ЛТД, м. Луцьк ,

2.ПП "СП Глобус", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 10002,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Глобус", м. Харків 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт" ЛТД, м. Луцьк про стягнення 10002,46 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про надання послуг з організації міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень та транспортно-експедиційне обслуговування № 265 від 24 травня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з 1-го відповідача суму основного боргу 10000,00 грн., стягнути солідарно з відповідачів 3 % річних в розмірі 2,46 грн. Також до стягнення з 2-го відповідача заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/8135/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 02 листопада 2011 року о 10:00.

В призначене судове засідання 02 листопада 2011 року позивач з'явився, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав: довідку (вх. № 33362) про поточні банківські рахунки та клопотання (вх. № 33277), (вх. № 33360) про долучення додаткових документів. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 02 листопада 2011 року 1-ий відповідач не з'явився, 17 жовтня 2011 року на адресу суду повернулась ухвала від 03 жовтня 2011 року, яка була направлена на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві, з довідкою поштового відділення: "Повернуто за закінченням терміну зберігання".

В призначене засідання суду 02 листопада 2011 року 2-ий відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (10 жовтня 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 03.10.2011 року.

Ухвалою суду від 16 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на 16 листопада 2011 року.

В призначене судове засідання 16 листопада 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Крім того, через канцелярію суду, до матеріалів справи надав клопотання (вх. № 22826) з додатковими документами та супровідний листом (вх. № 23250) з додатком. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 16 листопада 2011 року перший та другий відповідачі не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд, за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та надані позивачем документи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24 травня 2011 року між позивачем - ПП «АЛЬФА-ТРАНС» та другим відповідачем - ТОВ "НЕОФІТ" ЛТД було укладено договір № 265 про надання послуг з організації міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень та транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов'язується від свого імені за дорученням замовника (другого відповідача) та за його рахунок здійснити в інтересах другого відповідача (замовника) комплекс дій, пов'язаних з організацією міжнародних вантажних автоперевезень вантажів замовника (другого відповідача), а замовник в свою чергу зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену спірним договором оплату.

24 травня 2011 року між позивачем та другим відповідачем - ТОВ "НЕОФІТ" ЛТД була підписана узгоджена заявка про організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом № ВМ 8352 АЕ, 04821 СВ по маршруту м. Буй (Російська Федерація) - м. Луцьк (Україна) з узгодженою вартістю послуг, яка склала 14000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 спірного договору № 265 від 24.05.2011 року другий відповідач - ТОВ "НЕОФІТ" ЛТД повинен був розрахуватися з позивачем за надані послуги не пізніше 5-ти банківських днів після доставки вантажу після пред'явлення міжнародної товарно-транспортної накладної, якщо інше не вказано у заявці.

Згідно з умовами заявки від 24 травня 2011 року розрахунок за надані послуги відбувається протягом 1-3 днів по оригіналах документів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Позивач свої договірні зобов'язання за спірним договором перед другим відповідачем виконав в повному обсязі, а саме: здійснив транспортно-експедиційні послуги на суму 14000,00 грн.

Надання позивачем послуги підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною від 26 травня 2011 року.

Відповідно до умов спірного договору № 265 від 24.05.2011 року та заявки 24.05.2011 року оплата послуг здійснюється другим відповідачем до 27 вересня 2011 року.

22 вересня 2011 року позивач надіслав на адресу другого відповідача документи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим описом вкладення у цінний лист від 22.09.2011 року.

Проте, другий відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань за спірним договором, повністю з позивачем не розрахувався, лише частково сплатив позивачу послуги в розмірі 4000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 21 липня 2011 року, внаслідок чого у другого відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 10000,00 грн.

24 травня 2011 року між позивачем між першим відповідачем - ПП «СП ГЛОБУС» було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, перший відповідач - ПП «СП ГЛОБУС» поручається перед позивачем за виконання своїх обов'язків другим відповідачем - ТОВ «НЕОФІТ» ЛТД щодо оплати вартості послуг за договором про надання послуг з організації міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень та транспортно-експедиційне обслуговування № 265 від 24 травня 2011 року та договором-заявкою від 24 травня 2011 року разом чи окремо, які укладені між позивачем та другим відповідачем - ТОВ «НЕОФІТ» ЛТД.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору поруки від 24.05.2011 року, перший відповідач - ПП «СП ГЛОБУС» зобов'язалося у разі порушення другим відповідачем - ТОВ «НЕОФІТ» ЛТД взятих на себе договірних зобов'язань за договором № 265 від 24.05.2011 року та заявки від 24.05.2011 року самостійно виконати зазначений обов'язок другого відповідача - ТОВ «НЕОФІТ» ЛТД перед позивачем, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, на підставі письмової вимоги позивача в десятиденний строк.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки від 24.05.2011 року, перший відповідач - ПП «СП ГЛОБУС» та другий відповідач - ТОВ «НЕОФІТ» ЛТД несуть солідарну відповідальність перед позивачем за прострочення оплати послуг за договором № 265 від 24.05.2011 року та договором-заявкою від 24.05.2011 року у вигляді 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вищевказані суми в розмірі 10000,00 грн. боргу стягненню на користь позивача.

Відповідно до приписів ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Беручи до уваги до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Крім того, за порушення другим відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за договором № 265 від 24.05.2011 року, позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 2,46 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3 % річних надані позивачем у розмірі 2,46 грн., суд приходить до висновку, що даний позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 231, 232, 509, 598, 624-626, 908, 920, ЦК України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт" ЛТД, (м. Луцьк, вул. Лесі Українки, р/р 2600400020686 в ПАТ "Хрещатик", МФО 303707, код ЄДРПОУ 20137132) на користь Приватного підприємства "Альфа-Транс" (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. 8-го Березня, 14, кв. 18, р/р 26004422330980 в ВАТ "Фінанси та кредит" в м. Харків, МФО 350697, код ЄДРПОУ 35288716) - 10000,00 грн. основного боргу.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт" ЛТД, (м.Луцьк, вул. Лесі Українки, р/р 2600400020686 в ПАТ "Хрещатик", МФО 303707, код ЄДРПОУ 20137132) та з Приватного підприємства "СП Глобус" (61001, м. Харків, вул.Дзержинського,2, кв.305, р/р 26007060250588 в ХГРУ "Приватбанку", МФО 351533, код ЄДРПОУ 35071845) 3% річних в розмірі 2,46 грн., сплаченого державного мита в сумі 102,00 грн., та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/8135/11 підписано 21 листопада 2011 року.