Рішення № 19902975, 16.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5023/7950/11

вх. № 7950/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/4621 від 14.05.2011 року

відповідача - не з'явився

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Куп'янського МРВ ГУМВС України в Харківській області, м. Куп'янськ 3-я особа <Текст >

про стягнення 17334,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 17334,82 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 60182 від 22 вересня 2004 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму боргу з електричної енергії в розмірі 13920,18 грн. (де: тарифна складова-11600,15 грн. та ПДВ 20 %-2320,03 грн.), КРЕ в сумі 198,60 грн. (де: КРЕ-165,50 грн. та ПДВ 20 %-33,10 грн.), 1566,30 грн. пені, 234,64 грн. ППЕ (утворення заборгованості за березень 2011 року), 1109,11 грн. індексу інфляції та 305,99 грн. 3 % річних. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/7950/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 02 листопада 2011 року о 10:00.

В призначене засідання суду 02 листопада 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав, проте вимоги суду не виконав.

В призначене засідання суду 02 листопада 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (05 жовтня 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 29.09.2011 року.

Ухвалою суду від 02 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на 16 листопада 2011 року.

В призначене судове засідання 16 листопада 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, проте вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

В призначене судове засідання 16 листопада 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (10 листопада 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 02.11.2011 року.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

22 вересня 2004 року між АК “Харківобленерго” та Куп'янським міським районним відділом Управління МВС України в Харківській області було укладено договір про постачання електричної енергії за № 60-182 (далі - Договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 вищевказаного договору в частині розрахунків до їх повного погашення.

В силу вимог Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 1-го числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Відповідно до п.5 додатку №2 відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку також було передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ. У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу": за який вид нарахувань проводиться оплата, за який період здійснюється оплата, номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії.

Позивач, як постачальник, свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору від 22 вересня 2004 року в період з квітня 2011 року по серпень 2011 станом на 01.08.2011 року поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобовязання, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість з електричної енергії (тарифної складової) в сумі 11600,15 грн.

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінетом Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20 % в сумі 2320,03 грн.

Також, станом на 01.08.2011 року у відповідача перед позивачем за вищевказаний період існує борг за плату з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 198,60 грн.( де: КРЕ-165,50 грн., ПДВ на КРЕ-33,10 грн.).

Відповідно до п.п. 2.2.7 спірного договору, відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії". При укладенні договору сторони дійшли згоди, та підписали додаток № 4а (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Згідно Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по товарній продукції (електричної енергії) в розмірі 13920,18 грн. (що складається з: тарифна складова-11600,15 грн. та ПДВ 20 %-2320,03 грн.) та 198,60 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії (що складається з: КРЕ-165,50 грн. та ПДВ 20 % на КРЕ-33,10 грн.) є обґрунтованими, підтвердженими наданим суду доказами та розрахунком та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем пред'явлено до стягнення 234,64 грн. перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Позивач посилається на те, що в березні 2011 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини на 303 кВт./г.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року за № 473 встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком № 1 до договору як договірні величини.

Відповідно до п. 4.2 "Правил користування електричною енергією", п. 5.1 спірного договору та п. 7 "Порядку" між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2011 рік згідно п. 5.2 спірного договору споживачем укладений додаток № 1 до спірного договору.

Згідно до додатку № 1, на березень 2011 року споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 15341 кВт/г.

п. 4.4 "Правил" та п. 5.2 спірного договору передбачено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до спірного договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Протягом розрахункового періоду відповідачем не проводилось коригування договірної величини споживання електричної енергії, в зв'язку з чим договірна величина електроспоживання на березень 2011 року залишилася на рівні узгодженому додатком № 1 до спірного договору, тобто 15341 кВт/г.

Відповідно до звіту про використану електричну енергію за березень 2011 року, величина фактично спожитої електричної енергії відповідачем у лютому 2011 року склала 15644 кВт/г.

Таким чином, відповідач у березні 2011 року перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 303 кВт/г., а саме: 15644 кВт/г. (фактично спожита е/е) - 15341 кВт/г. (договірна величина) = 303 кВт/г (перевищення договірної величини).

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил", позивачем складене Повідомлення № 4759 від 11.04.2011 року про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. за № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величина споживання електричної енергії у вигляд сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною, яка за лютий 2011 року складає: 303 кВт/г (перевищення договірної величини)*0,7743997699(тариф)*2=234,64 грн. (сума перевищення договірних величин споживання електричної енергії).

Таким чином, станом на 01.08.2011 року заборгованість відповідача перед АК "Харківобленерго" за перевищення договірних величин споживання електричної енергії вклала 234,64 грн. (період нарахування за березень 2011 року).

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно 234,64 грн. перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Позивачем також пред'явлено до стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 1109,11 грн. та 3 % річних в сумі 305,99 грн., що нараховані за період з квітня 2011 року - липень 2011 року.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 1109,11 грн. та З % річних в розмірі 305,99 грн. обґрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.

Нарахування пені здійснено відповідно до ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 пп. 1 ст. 258 ЦК України та п. 6 додатку № 2 до спірного договору від 22.09.2004 року, де визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами на всю суму не виконаних зобов'язань, з урахуванням шестимісячного терміну за період грудень 2010р. - травень 2011 року. Згідно нарахувань позивача сума пені за вищезазначений період складає 1566,30 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1566,30 грн. відповідають вимогам спірного договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню з відповідача на користь позивача.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Куп'янського міського районного відділу Управління МВС України в Харківській області, 63701, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Харківська, 14, (п/р 35216001000771 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08675683) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954):

- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823 - 13920,18 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію (де: Е/Е- 11600,15 грн. та ПДВ на Е/Е-2320,03 грн.), 234,64 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії;

- на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 198,60 грн. заборгованість по КРЕ (де: КРЕ-165,50 грн. та ПДВ на КРЕ-33,10 грн.), 1566,30 грн. пені, 305,99 грн. річних, 1109,11 грн. індексу інфляції, 173,35 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/7950/11 підписано 21 листопада 2011 року.