Рішення № 19902967, 15.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/7364/11

вх. № 7364/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дов.

відповідача - ОСОБА_2., за дов.

третя особа - ОСОБА_2., за дов. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ "АЙБІЕС", м. Харків 3-я особа ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння", м.Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за договором про надання кредитної лінії №68-08/К від 21.08.08 року у розмірі 887 451,92 грн. (в тому числі за кредитом 700 000,00 грн., по простроченим процентам - 125640,05 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту 55 884,93 грн., пеня за несвоєчасне погашення позичальником заборгованості за процентами 5926,94 грн.), звернути стягнення на майно ТОВ "АЙБІЕС" - предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.08.2008 року, засвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_3. та зареєстрованим у реєстрі за №818, а саме; на нежитлову будівлю літерою Б-1, загальною площею 108,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, пров. Фейєрбаха, буд.1/3 і що оцінена на дату укладення договору іпотеки в розмірі 1162146,00 грн. - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 31 серпня 2011р. у справі № 5023/5582/11 за позовом ПАТ “Лізингова компанія “Сприяння” до ПАТ “Земельний банк” було встановлено, що у Публічного акціонерного товариства “Земельний банк” відсутні права вимоги за зобов'язаннями, які виникли у Приватного акціонерного товариства “Лізингова компанія “Сприяння”, зокрема, на підставі кредитного договору № 68-08/К від 21.08.2008 року. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року зазначене рішення господарського суду Харківської області від 31 серпня 2011 р. залишено без змін і вищезазначене рішення набуло законної сили.

Представник 3-ї особи проти задоволення позову заперечує у повному обсязі.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

21.08.2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Земельний банк” та Акціонерним товариством “Лізингова компанія “Сприяння” був укладений договір про надання кредитної лінії № 68-08/К та додаткові угоди про його зміну від 21.08.2008 року за №1, від 20.08.2009 року за №2, відповідно до яких банк відкрив кредитну лінію і надав акціонерному товариству “Лізингова компанія “Сприяння” кредит у сумі 1 000 000,00 грн., строком користування з 21.08.08 року до 24.08.2010 року, зі сплатою за користування кредитом з 21.08.2008 року 20 процентів річних, з 20.08.2009 року - 24 процентів річних.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору від 21.08.2008 року, пунктом 1 додаткової угоди до нього за №2 від 20.08.2009 р. встановлено обов'язок позичальника забезпечити остаточне повернення одержаного кредиту в строк не пізніше “24” серпня 2010 року.

28.08.08р. на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Земельний банк” та Акціонерним товариством закритого типу “Фірма І. В. S.”, на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю “Айбіес” укладено договір іпотеки, засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрований у реєстрі за № 818, додаткова до нього угода від 09 вересня 2009 року, засвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрована у реєстрі за № 914.

Відповідно до умов договору іпотеки іпотекодавець в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника Акціонерного товариства “Лізингова компанія “Сприяння” за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 року надав в іпотеку банку нежитлову будівлю літерою Б-1, загальною площею 108,5 кв.м., шо знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Фейєрбаха, буд.1/3.

25.06.10р. між Національним банком України (Заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством “ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК”, яке є правонаступником Харківського акціонерного комерційного “Земельного банку”(Заставодавець) укладений договір застави майнових прав №15/7 відповідно до п. 1.1. яких предметом застави за цим Договором є майнові права за: - кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 року зі всіма змінами до нього, укладеним між Заставодавцем і Боржником, відповідно до якого Боржник повинен повернути Заставодавцю кредит та сплачувати проценти за користування ним. Зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 68-08/К від 21.08.2008 року, забезпечуються договором іпотеки від 28.08.2008 року, зі всіма змінами до нього, укладеного між Заставодавцем та Майновим поручителем (далі - договір застави).

Відповідно до п. 1.5. договору застави надана застава забезпечує виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя за кредитним договором №15 від 06.11.2008 р. та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між сторонами, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю кредит у сумі 50000000,00 грн. із кінцевим терміном повернення 26.08.2010 р. і сплачувати проценти за користування ним у розмірі 17 процентів річних та пеню, а також відповідно до умов кредитного договору повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним і пеню в разі їх витребування Заставодержателем.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору застави встановлено, що Заставодавець уступає Заставодержателю право вимоги до Боржника, що випливає з кредитного договору № 68-08/К від 21.08.2008 року, за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цього кредитного договору. У частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України. Права вимоги переходять до Заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4 цього договору. Після перерахування Боржником коштів за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 року Заставодержателю наявна заборгованість Заставодавця за цим договором є відповідно погашеною повністю або частково. Заставодержатель має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно з умовами договору застави, якщо в Боржника немає коштів на погашення заборгованості за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 року. Договірні зобов'язання Акціонерне товариство “Лізингова компанія “Сприяння” не виконало, тому станом на 01.05.2011 року прострочена заборгованість Акціонерного товариства “Лізингова компанія “Сприяння” за кредитом складає 887 451,92 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України “Про заставу” заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про заставу” при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний: виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права; не здійснювати уступки заставленого права; не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості; вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб; надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право.

Як вбачається з матеріалів, справи рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.11р. по справі №5023/5582/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" до Публічного акціонерного товариства “Земельний банк" про визнання відсутності у Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", права вимоги за забов"язаннями, які виникли у Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" на підставі кредитних договорів №75-07/К від 24.09.2007 року, № 68-08/К від 21.08.2008 року та №79/08/К від 19.09.2008 року позов задоволено повністю, визнано відсутність у Публічного акціонерного товариства “Земельний банк” права вимоги за зобовязаннями, які виникли у Приватного акціонерного товариства “Лізингова компанія “Сприяння” на підставі кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 року, № 68-08/К від 21.08.2008 року та № 79-08/К від 19.09.2008 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року рішення суду від 31.08.2011 року по справі № 5023/5582/11 залишено без змін, вищезазначена постанова Харківського апеляційного господарського суду по справі № 5023/5582/11 була прийнята 24.10.2011 року.

Частиною 2 ст.105 ГПК України, передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В матеріалах справи відсутні будь які докази які б підтверджували скасування вищезазначеної постанови.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що між Національним банком України (Заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством “ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК”, яке є правонаступником Харківського акціонерного комерційного “Земельного банку”(заставодавець) було укладено 25.06.2010 року договір застави майнових прав №15/7, відповідно до якого Заставодавець (Публічне акціонерне товариство “ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК”) уступив Заставодержателю (Національному банку України) право вимоги до Боржника по кредитному договору № 68-08/К від 21.08.2008 року, також приймаючи до уваги, те що рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/5582/11 від 31.08.2011 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року було визнано відсутність у Публічного акціонерного товариства “Земельний банк” права вимоги за зобовязаннями, які виникли у Приватного акціонерного товариства “Лізингова компанія “Сприяння” на підставі кредитного договору № 68-08/К від 21.08.2008 року, та на забезпечення виконання зобов`язань за яким 28.08.2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Земельний банк” та Акціонерним товариством закритого типу “Фірма І. В. S.”, на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю “Айбіес” укладено договір іпотеки, засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрований у реєстрі за № 818, додаткова до нього угода від 09 вересня 2009 року, засвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрована у реєстрі за № 914, тобто ПАТ “ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК” не є кредитором за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечено іпотекою, а тому право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки належить саме Національному банку України.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1,12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя (підпис< Текст >Прохоров С.А.

повний текст рішення виготовлено та підписано судом 21.11.2011 року