Рішення № 19902734, 17.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. Справа № 5023/7442/11

вх. № 7442/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/5484 від 18.07.2011 р.;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "Рінкус", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 1801,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Рінкус", м. Харків, 1768,50 грн. електричної енергії (яка складається з тарифної складової 1473,75 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 294,75 грн.), 26,83 грн. пені, 4,91 грн. 3% річних, 1,50 грн. інфляційних витрат та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 4-1245С від 25.11.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 вересня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на 17 жовтня 2011 року.

17 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та зазначив про те, що місцезнаходження відповідача інше, ніж зазначене в позовній заяві. У зв*язку з цим заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на інший день для надання можливості перенаправити позовну заяву з додатком відповідачу на зазначену у витязі з ЄДРПОУ адресою, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 147, оф. 4.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2011 року, від 07 листопада 2011 року було відкладено розгляд справи на інший день.

Представник позивача у судовому засіданні 17.11.11 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 26 вересня 2011 року юридична адреса відповідача - 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 147, офіс 4, тобто саме на вказану адресу відповідачу направлялись процесуальні документи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представника позивача, судом встановлено наступне.

25 листопада 2005 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Приватним підприємством "Рінкус", м. Харків (відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 4-1245С, пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

За умовами договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з травня 2011 року по липень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 1473,75 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 294,75 грн.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення 294,75 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних за липень 2011 р. в сумі 1,50 грн. та 3% річних за червень, липень 2011 р. в сумі 4,91 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 26,83 грн. пені, нараховану за червень, липень 2011 р. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі ст. 526, ч. 3 ст. 549, 599, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рінкус" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 147, офіс 4, код ЄДРПОУ 14106647, п/р № 26007301730380 в Філії "Комінтернівське відділення "Промінвестбанку" в м. Харкові, МФО 351362) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

- на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - 1768,50 грн. електричної енергії (яка складається з тарифної складової 1473,75 грн. та ПДВ у розмірі 20% - 294,75 грн.),

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 26,83 грн. пені, 4,91 грн. 3% річних, 1,50 грн. інфляційних витрат, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 18 листопада 2011 року.