Ухвала суду № 19902707, 15.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/8893/11 (н.р. 27/305-10)

вх. № 8893/11 (н.р. 10532/2-27)

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В. <Текст >

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (дов.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - ОСОБА_2. (дов.)

розглянувши справу за позовом АТЗТ "Хладопром" м. Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Інвестиційні бізнес системи", м. Харків

3-я особа Спеціалізована державна податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу "Хладопром" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні бізнес системи" про визнання договору комісії № 2/8 від 20.11.2009 р. та договорів купівлі-продажу № 87/4-10 від 28.05.2010 р. та № 88/4-10 від 31.05.2010 р. недійсними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2010 р. у справі № 27/305-10 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 р. за наслідками розгляду апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2010 р. у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що висновки місцевого господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, а позовні вимоги не підлягають задоволенню з інших підстав, а саме тому, що в силу ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання недійсними нікчемних правочинів судом не вимагається.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2011р. касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2019 р. у справі № 27/305-10 скасовано, справу № 27/305-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Після надходження справи на новий розгляд їй присвоєний новий номер 5023/8893/11.

У судовому засіданні позивач підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, однак поштове відправлення повернуто поштою з довідкою про те, що адресат вибув.

Третя особа зазначає, що перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено, що оспорювані правочини є нікчемними, оскільки встановлено, що укладення спірних договорів не було спрямовано на реальне настання правових наслідків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що між АТЗТ "Хладопром" та ТОВ "Інвестиційні бізнес системи" було укладено наступні договори: договір комісії від 20.11.2009 р. № 2/8, договір купівлі-продажу від 28.05.2010 р. № 87/4-10, договір купівлі-продажу від 31.05.2010 р. № 88/4-10.

Відповідно до умов договору комісії, Комісіонер - ТОВ "Інвестиційні бізнес системи" від свого імені в інтересах та за дорученням Комітента - АТЗТ "Хладопром" за винагороду в розмірі 15% від вартості реалізованих товарів, зобовязувався укласти договір на реалізацію продукції строком до 31.12.2010 р.

Предметом договору купівлі-продажу № 87/4-10 була передача у власність АТЗТ "Хладопром" пакувальної машини GTA 450-150 (пакувальник морозива) загальною договірною вартістю 312000,00 грн., а договору купівлі-продажу № 88/4-10 - передача меблів.

За приписом ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України)

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони досягли згоди з істотних умов щодо передачі, прийняття та оплати за товар.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобовязується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну, що передбачено ч. 3 ст. 1012 ЦК України. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 ст. 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні , економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об*єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об*єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об*єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення. пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року).

3-ю особою не надано доказів звернення до правоохоронних органів, доказів наявності вини певних осіб, яка виражається в намірі порушити встановлений законом порядок сторонами правочину або однією із сторін, докази притягнення винних осіб до відповідальності тощо.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, умови, викладені в спірних договорах були визначені та погоджені сторонами. Вказані договори містять умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обовязковими згідно ст. 180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить ані чинному законодавству, ані моральним засадам суспільства.

Письмова форма договору, яка встановлена для договорів між юридичними особами, сторонами дотримана. Договори підписані повноважними особами.

Представлені позивачем до суду матеріали, свідчать, що всі вищезазначені договори були підписані сторонами за вільним волевиявленням учасників договору у відповідності до ст. 627 ЦК України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що на даний час відповідача вилучено з Єдиного державного реєстру, на підтвердження чого надав витяг Головного управління статистики у Харківській області.

Судом отриманий спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні бізнес системи", код 34470806, припинено.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що юридичну особу відповідача припинено, з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що відомості про правонаступників відсутні, а також те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд припиняє провадження у справі.

Керуючись п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

<Текст >Провадження у справі № 5023/8893/11 припинити .

Суддя Яризько В.О.