Рішення № 19902267, 08.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/7890/11

вх. № 7890/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Лубченко Є.М., посвідчення № 862 від 13.07.2011 року

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 220/70/д від 11.01.2011 року

3-й особи - <Текст >відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 62 юр від 10.08.2010 року 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону м. Київ в інтересах держави. в особі Міністерства оборони України м. Київ 3-я особа <Текст >

до Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 227671,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 227671,75 грн., у тому числі 181321,44 грн. боргу, 18359,37 грн. пені, 10517,26 грн. 3 % річних, 17473,68 грн. інфляційних за договором № 38к/09-237/2053/ВП-2010 року про надання послуг, укладеним між сторонами 02.12.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

25 жовтня 2011 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вхідний № 21341), в якій позивач зазначив, що відповідачем платіжним дорученням № 9889 від 06.10.2011 року сплачено суму боргу, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 18359,37 грн. пені, 10517,26 грн. 3 % річних, 17473,68 грн. інфляційних.

Суд, розглянувши вищевказану заяву, вважає необхідним прийняти її до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

08 листопада 2011 року представник позивача звернувся до суду із заявою (вхідний № 22377), в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у зв'язку з її добровільною сплатою відповідачем.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримує заяву позивача про уточнення позовних вимог, а також заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення суми боргу, та просить суд задовольнити позов з урахуванням вищевказаної заяви про уточнення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 18359,37 грн. пені, 10517,26 грн. 3 % річних, 17473,68 грн. інфляційних та просить суд задовольнити позов в цій частині. Крім того, підтримує клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 181321,44 грн. боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (вхідний № 18959 від 04.10.2011 року) та просить суд відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 16725,40 грн., 3 % річних в сумі 9884,76 грн., збитків від інфляції в сумі 17473,68 грн.. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення суду на шість місяців. Проти клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 181321,44 грн. не заперечує.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні заперечують проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та надання розстрочки виконання рішення суду на шість місяців, та наполягають на задоволенні позовних вимог про стягнення пені, річних та інфляційних у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

02 грудня 2009 року між Міністерством оборони України (Виконавець послуг) та Державним підприємством „Харківський машинобудівний завод „ФЕД" (Замовник послуг) був укладений Договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції №38к/09-237/2053/ВП-2010.

Згідно пунктів 1.1, 2.2.2. вказаних Договору Виконавець (Позивач) прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 155 надання послуг Замовнику з контролю якості продукції та її приймання відповідно до вимог нормативно-технічної документації та умов, що вказані в договорах на постачання продукції Замовника, по мірі її пред'явлення останнім або за узгодженими графіками згідно затвердженого Переліку продукції, що підлягає контролю якості і прийманню Виконавцем.

Виконанням обов'язків з боку Виконавця згідно п. 3.2. Договору вважається здійснення Представництвом контролю якості та приймання продукції і складання "Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт)" (далі - Акт).

В свою чергу Замовник, згідно пунктів 1.2, 3.1., 3.2 зобов'язався оплатити Виконавцеві надані послуги у розмірі 0,5 % від виробничої собівартості прийнятої продукції, яка підлягає контролю у 30-ти (тридцяти) денний термін після отримання Замовником затвердженого Сторонами Акта про надання послуг.

Отже - затверджений Сторонами Акт є остаточним документом, що підтверджує факт виконання обов'язків з боку Виконавця та являється підставою для фінансових розрахунків між Замовником та Виконавцем.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, надав відповідачеві послуги на умовах та в строки, передбачені умовами договору.

В свою чергу, відповідач платіжним дорученням № 9889 від 06.10.2011 року оплатив надані позивачем послуги за договором лише після звернення прокурора з позовом до суду.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення 181321,44 грн. боргу, суд вважає необхідним припинити провадження по справі в цій частині на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожний день затримки.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 18359,37 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних. За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення 17473,68 грн. інфляційних та 10517,26 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені та надання розстрочки виконання рішення суду на шість місяців у зв'язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 22, 47, 49, 80 п. 1.1, 82-84, 121 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву Міністерства оборони України про уточнення позовних вимог (вхідний № 21341 від 25 жовтня 2011 року).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, код ЄДРПОУ 14310052, ІПН 143100520391, р/р 26008301810001 в філії „ХЦВ Промінвестбанку", м. Харків, МФО 351458) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 р/р 31 258 273 210 017 в ОПЕРУ ДКУ МФО 820172, ОКПО 00034022) 18359,37 грн. пені, 10517,26 грн. 3 % річних, 17473,68 грн. інфляційних.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, код ЄДРПОУ 14310052, ІПН 143100520391, р/р 26008301810001 в філії „ХЦВ Промінвестбанку", м. Харків, МФО 351458) на користь Державного бюджету України (Управління Державного Казначейства України в Дзержинському районі м. Харкова, ЄДРПОУ 24134567, МФО 851011, номер рахунку 31210206700003 , код одержувача 03500039) - 2276,71 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 181321,44 грн. боргу на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Відмовити Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" у задоволенні клопотання про зменшити розміру пені та надання розстрочки виконання рішення суду.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний __ листопада 2011 року.