Рішення № 19902261, 08.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/7796/11

вх. № 7796/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/8131 від 15.10.2010 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.01.2011 р.;

3-ої особи - ОСОБА_3, довіреність № 29 від 10.01.2011 р.; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А 3306 3-я особа <Текст >

про стягнення 21 255,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків, 3041,50 грн. заборгованості по ППЕ, 7316,59 грн. заборгованості за КРЕ (що складається з тарифної складової по КРЕ -6097,15 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 1219,44 грн.), 2181,76 грн. пені, 2469,61 грн. 3% річних, 6246,10 грн. інфляційних витрат та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 02-3507С від 15.08.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 жовтня 2011 року.

13 жовтня 2011 року позивач надав заяву в якій просив суд залучити Військову частину А 3306 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

13 жовтня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір пені на 90%.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 24 жовтня 2011 року. Залучено Військову частину А 3306 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

19 жовтня 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість у сумі 7316,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U1797189 від 16.09.2011 р., у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7316,59 грн. заборгованості за КРЕ (що складається з КРЕ- 6097,15 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 1219,44 грн.), та стягнути з відповідача 1038,78 грн. пені, 662,80 грн. інфляційних витрат, 200,70 грн. 3% річних та судові витрати.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

24 жовтня 2011 року відповідач надав заяву, в якій зазначив, що на підставі п. 1 додаткової угоди до договору п. 4.1 додатку № 2 оплата за ППЕ здійснюється споживачем, а саме ВЧ А- 3306, у зв"язку з чим просив суд стягнути з останнього заборгованість за ППЕ в сумі 3041,50 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 08 листопада 2011 року.

26 жовтня 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість у сумі 7316,58 грн., у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7316,59 грн. заборгованості за КРЕ (що складається з КРЕ- 6097,15 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 1219,44 грн.) та стягнути з відповідача 2181,76 грн. пені, 2469,61 грн. 3% річних, 6246,10 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку залучити до участі у справі Військову частину А 3306 в якості відповідача 2.

08.11.11 р. представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги, надав згоду про залучення до участі у справі в якості відповідача 2. Військової частини А 3306.

Представник відповідача 1. просив суд зменшити розмір пені на 90% та просив стягнути з Військової частини А 3306 заборгованість за ППЕ на підставі додатку № 2 до договору.

Представник Військової частини А 3306 проти позову заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

15 серпня 2007 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Військовою частиною А 3306 (відповідач 2.) був укладений договір про постачання електричної енергії № 2-3507С (далі - договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

06 вересня 2010 р. між позивачем, відповідачем 2. та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, м. Харків (відповідач 1.) було укладено додаткову угоду, якою сторони змінили в п. 4.5 додатку № 2 до договору "порядок розрахунків" слова "споживач" на "платник".

Пунктом 2 додаткової угоди від 28.01.2011 р., пункт 4.2 додатку № 2 викладено в наступній редакції:"Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків "

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з березня 2009 року по серпень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач 1., в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач 1. порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач у своїй заяві наголошує, що відповідачем 1. частково погашено заборгованість з КРЕ з урахуванням ПДВ на загальну суму 7316,59 грн., що підтверджує платіжним дорученням № U1797189 від 16.09.2011 року, у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження в цій частині. Але враховуючи, що матеріали справи надійшли до господарського суду 19 вересня 2011 року, а відповідач 1. погасив вищевказану суму заборгованості 16 вересня 2011 року, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення 7316,59 грн. КРЕ з урахуванням ПДВ, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 1. 3% річних та інфляційних, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 1. інфляційних в сумі 6246,10 грн. та 3% річних в сумі 2469,61 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 2181,76 грн.

Відповідач 1. надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим, та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем 1. клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем 1. обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання останнього та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 90% та стягнути її у розмірі 218,17 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 1963,59 грн. пені - відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2011 р. та у березні 2011 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що переви щують договірні величини.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року № 473 (далі “Порядок”) встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Так, відповідно до п.4.2 “Правил" та п. 7 “Порядку” між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2011 рік, про що укладено Додаток № 1 до Договору.

Згідно Додатку № 1 на лютий 2010 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 90000 кВт/г, на березень 2011 року - 81000 кВт/г.

Абзацом 3 п. 11 “Порядку”, п. 4.4 “Правил” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до Договору “Порядок розрахунків”, розрахунковий період встановлено Споживачу з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до звіту, наданого споживачем, величина фактично спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин складає:

- у лютому 2011 року - 90019 кВт/г ;

- у березні 2011 року - 84909 кВт/г.

Протягом розрахункового періоду відповідач 2. не звертався із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на лютий 2011 року - березень 2011 р. Таким чином, відповідач 2. перевищив встановлені договірні величини:

- у лютому 2011 року - на 19 кВ/г на суму 14,37 грн.;

у березні 2011 року - на 3909 кВт/г на суму 3027,13 грн.

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил" (зі змінами та доповненнями), позивачем складені Повідомлення № 1954 від 10.03.2011 року та № 3642 від 11.04.2011 р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

За умовами п. 2 ч. 1 додаткової угоди від 28.01.2011 р., підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину здійснюється споживачем (відповідачем 2.) на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальника у відповідному банку.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення з відповідача 2. 3041,50 грн. боргу з перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Залучити до участі у справі Військову частину А 3306 в якості відповідача 2.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р № 35217001000219 в ГУДКУ у Х/О, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 ) 218, 17 грн. пені, 2469,61 грн. 3% річних, 6246,10 грн. інфляційних витрат, 89,33 грн. державного мита та 99,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Військової частини А 3306 (61058, м. Харків, вул. Культури, 5, п/р № 35217029000451 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 07931813) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149,на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) 3041,50 грн. заборгованості по ППЕ, 30,41 грн. державного мита та 33,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 7316,59 грн. заборгованості за КРЕ (що складається з тарифної складової по КРЕ -6097,15 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 1219,44 грн.) та 1963,59 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 10 листопада 2011 року.