Рішення № 19901992, 02.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 5023/8095/11

вх. № 8095/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 29.08.2011р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Харків", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс", м. Харків;

про стягнення 6324,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5823,74грн., 3% річних від суми боргу у розмірі 98,60грн., інфляційні втрати у розмірі 401,83грн.; судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором поставки №06(Р) від 08.07.2010р., а саме щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 02.11.2011р., надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив, що 08 липня 2010 року було укладено договір поставки № 06 (Р) між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець), за умовами якого позивач передавав, а відповідач приймав товар та повинен сплачувати грошові кошти за товар на умовах договору.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 8592,34грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000049 від 16.09.2010р. та довіреністю до неї.

11.11.2010 р. відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 2468,60грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.19).

Таким вартість неоплаченого товару становить 5823,74 грн.

Відповідно до п. 8.1. договору покупець оплачує поставлений товар після реалізації покупцем кожної одиниці товару третім особам, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок п'ятого, двадцятого числа кожного місяця.

Відповідно до п. 7.1. договору строк реалізації поставленого постачальником товару складає 60 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної. А у п. 7.2. зазначено, що у випадку, якщо покупець в строк, вказаний в п. 7.1. даного договору, не реалізував товар постачальника, він зобов'язаний: повернути не реалізований товар постачальнику, на умовах передбачених в п. 4.2. даного договору; за згодою постачальника, продовжити строк реалізації товару. Згода може бути виражена в письмовій або усній формах. У випадку повернення товару покупець зобов'язаний повідомити постачальника про повернення товару, що передбачено п. 4.2. даного договору.

Докази того, що відповідач не реалізував товар постачальника або повернув не реалізований товар постачальнику, на умовах передбачених в п. 4.2. даного договору, або за згодою постачальника, продовжив строк реалізації товару, - в матеріалах справи відсутні.

Відповідач вартість отриманого товару сплачена не була, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5823,74грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача позивач направив претензію (а.с.42), яка була отримана відповідачем 13.05.2011р., відповідно до якої вимагав оплати поставлений товар, але сума заборгованості відповідачем сплачена не була.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5823,74грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в 98,60грн. річних та інфляційних втрат у розмірі 401,83грн., обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню повністю, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВС" (61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14/35, п/р 26006839853121 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 351016, код ЄДРПОУ 35245740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Меркурій-Харків" (61112, м. Харків, Салтівське шосе, 145-А, кв. 14, п/р 26000273282900 у АТ "УкрсибБанк" МФО 351005, код ЄДРПОУ 36988479) суму основного боргу у розмірі 5823,74грн., 3% річних від суми боргу у розмірі 98,60грн., інфляційні втрати у розмірі 401,83грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 04 листопада 2011 року.