Рішення № 19901732, 28.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7891/11

вх. № 7891/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Нігруца Р.А. помічник прокурора;

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №220/70/д від 11.01.11р.; відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю №305-16 від 04.01.11р.;

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону, м. Київ; в інтересах держави,

в особі Мінистерства оборони України, м. Київ-168;

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м.Харків;

про стягнення 196239,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства основний борг у розмірі 177892,22грн., пеню у розмірі 13597,79грн., 3% річних у розмірі 3860грн., інфляційні збитки у розмірі 889,50грн.

Відповідач через канцелярію суду 25.10.11р. за вх.№ 21915 надав відзив на позовну заяву, в якому проти стягнення суми основного боргу не заперечує, в решті позову просить суд відмовити, посилаючись на порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введеня мораторію на задоволення вимог кредиторів. Разом із цим було надано копію ухвали від 22.09.2011р. у справі №5023/7840/11.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 25.10.2011р. було оголошено перерву до 28.10.2011р.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 28.10.2011р., надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

28.10.2011р. позивач надав до канцелярії суду пояснення (вх.№33026), в яких просить суд позов задовольнити повністю.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24 жовтня 2007 року між Міністерством оборони України (надалі -Виконавець послуг, Позивач) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (надалі - Замовник послуг, Відповідач) був укладений Договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції №21-118/1453/ВП-2007.

Згідно пунктів 1.1, 2.2.2. вказаних Договору Виконавець (Позивач) прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 118 надання послуг Замовнику з контролю якості продукції та її приймання відповідно до вимог нормативно-технічної документації та умов, що вказані в договорах на постачання продукції Замовника, по мірі її пред'явлення останнім або за узгодженими графіками згідно затвердженого Переліку продукції, що підлягає контролю якості і прийманню Виконавцем.

Виконанням обов'язків з боку Виконавця, згідно п. 3.4. Договору, вважається здійснення Представництвом контролю якості та приймання продукції і складання "Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт)".

В свою чергу Замовник, згідно пунктів 1.2, 3.1., 3.4 зобов'язався оплатити Виконавцеві надані послуги у розмірі 1 % від виробничої собівартості прийнятої продукції, яка підлягає контролю у 10-ти (тридцяти) денний термін після отримання Замовником затвердженого Сторонами Акта про надання послуг.

Отже - затверджений Сторонами Акт є остаточним документом, що підтверджує факт виконання обов'язків з боку Виконавця та являється підставою для фінансових розрахунків між Замовником та Виконавцем.

Відповідно до Акту №21-118/1453/ВП-2007/1 (а.с. 18), вартість наданих послуг становить 177892,22грн.

Акт вручено Замовнику 17.12.2010р., що підтверджується відміткою на поштовому відправленні, проте сума заборгованості позивачу сплачена не була.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 177892,22грн., обгрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Прокурор просить суд, із посиланням на п. 4.2. Договору, стягнути з відповідача пеню у розмірі 13597,79грн., проте відповідач вказує на те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов"язань.

Заперечення відповідача спростовуються обставинами справи, а саме прокурор заявив до стягнення суму пені нараховану у строк до 15.09.2011р., а ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 22.09.2011р.

Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під терміном "грошове зобов'язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

Відповідно до цієї ж статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Отже позовні вимоги в частині заявлених до стягнення пеню у розмірі 13597,79грн. пені обгрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Заперечення відповідача щодо стягнення 3% річних та інфляційних на користь позивача є безпідставними, зважаючи на те, що грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв"язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 889,50грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 3860грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України Таким чином, судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача: стягнути з відповідача на користь державного бюджету України суму державного мита у розмірі 1962,40грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЄДРПОУ 14308894) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, р/р 31251273210014 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172, ОКПО 00034022) основний борг у розмірі 177892,22грн., 3% річних у розмірі 3860грн., інфляційні збитки у розмірі 889,50грн., 13597,79грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЄДРПОУ 14308894) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 1962,40грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЄДРПОУ 14308894) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові ГУДКУ у Харківській обл., код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31219264700002) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 01 листопада 2011 року.