Рішення № 19901647, 24.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7219/11

вх. № 7219/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2011р.; відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю №3450 від 11.10.2011р.;

розглянувши справу за позовом Міжнародного консорціуму "Енергозберігання", м. Харків;

до Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м.Харків;

про стягнення 418766,23грн. та зустрічний позов Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків

до Міжнародного консорціуму "Енергозберігання", м. Харків;

про визнання постачальника - кредитором, що прострочив по договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Міжнародний консорціум "Енергозберігання" (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (відповідач) про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. у розмірі 402400,00 грн., інфляційних сум за період прострочення з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 11729,57 грн., а також 3 % річних від простроченої суми за період прострочення з 01.04.2011 р. по 03.08.2011 р. у розмірі 4636,66 грн.

Позивач, через канцелярію господарського суду 21.09.2011 р. за вх. № 17978, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Згідно неї позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. у розмірі 322400,00 грн., інфляційні суми за період прострочення з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 11729,57 грн., а також 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 01.04.2011 р. по 03.08.2011 р. у розмірі 4636,66 грн., всього - 338766,23 грн., а інші позовні вимоги позивач просить суд залишити без розгляду.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом та продовжено розгляд справи з урахуванням цієї заяви.

Позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог було додане клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника позивача на лікарняному.

Ухвалою суду від 22.09.2011 року розгляд справи був відкладений на 18.10.2011 року.

Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" подало по справі зустрічну позовну заяву (вх. № 31505 від 07.10.2011 р.), згідно якої просить суд визнати постачальника - Міжнародний консорціум "Енергозберігання" кредитором, що прострочив по договору поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. (№ 62/5-БЦ/10) з покупцем - Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

Ухвалою суду від 10.10.2011 року зустрічний позов Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

18.10.2011 року позивач, через канцелярію господарського суду, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №10/06 від 20.05.2010 року у розмірі 312400,00грн., інфляційні за період прострочення з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у розмірі 11729,57грн., а також 3% річних за період з 01.04.2011р. по 03.08.2011р. у розмірі 4636,66грн. Разом із заявою було надано копію платіжного доручення від 28.09.2011р., на підтвердження часткової оплати відповідачем суми заборгованості. Вказана заява господарським судом залучається до матеріалів справи.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

18.10.2011 року позивач надав відзив на зустрічний позов, в якому проти обставин викладених у зустрічному позові заперечує та просить суд відмовити у зустрічному позові повністю. Разом із відзивом були надані докази на його підтвердження.

Позивач, через канцелярію господарського суду 18.10.2011р. за вх. №21046, надав заяву про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: м.Харків,вул.М.Конєва,1А, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 18.10.2011р. було оголошено перерву до 24.10.2011р.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 24.10.2011р. за вх. 1909, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 24.10.2011 р. за вх. № 32638, надав клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів правоти зустрічного позову, а саме копію Протоколу випробувань пристрою плавного пуску РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, проти зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача підтримав зустрічний позов, проти первісного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.05.2010 року між позивачем (Постачальник) і відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 10/06, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити Пристрій плавного пуску РУПП 6000/1600 у кількості 2 штук (товар). Відповідно до п.1.2. Договору, товар передається Покупцю у кількості, асортименті, обумовленому в Специфікації № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна вартість товару передбачена в п. 4.2. Договору і складає 632400,00 грн.

Згідно п. 5.1. Договору, поставка товару здійснюється впродовж 60 календарних днів з моменту отримання авансового платежу, відповідно до п. 4.3. Договору, в якому передбачено, що Покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 20% від загальної вартості товару, а залишкова сума виплачується на протязі 6-ти місяців рівними частинами з наступного місяця після отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, авансовий платіж в сумі 126480,00 грн., що складає 20% від загальної вартості товару, було здійснено відповідачем в період з 11.08.2010 р. по 29.03.2011 р. Окрім того, всього відповідачем у вказаний період (разом із авансовим платежем) було сплачено 145000,00грн. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями (а.с.18-24).

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу обумовлений в специфікації № 1 Товар, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 08.09.2010 р. Претензій щодо кількості, якості та строків поставки товару, в порядку п.5.8. Договору, з боку відповідача не надходило.

Згідно положень п. 4.3. Договору, відповідач мав здійснити остаточні розрахунки на протязі 6-ти місяців рівними частинами з наступного місяця після отримання Товару, тобто: з 01 жовтня 2010 року по 28 лютого 2011 року по 84320,00грн. кожного місяця, а всього 505920,00 грн.

Окрім зазначених вище платежів, відповідачем, із порушенням строків, було здійснено лише часткову оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями: №3809 від 13.05.2011 р. на суму 10 000,00 грн., №4359 від 30.05.2011 р. на суму 30 000,00 грн., №5500 від 06.07.2011 р. на суму 10 000,00 грн., №5917 від 22.07.2011 р. на суму 10 000,00 грн. №6164 від 01.08.2011 р. на суму 25 000,00 грн., №6390 від 08.08.2011 р. на суму 10 000,00 грн., №6791 від 17.08.2011 р. на суму 10 000,00 грн., №6827 від 18.08.2011 р. на суму 10 000,00 грн. та №6951 від 23.08.2011р. на суму 10000,00грн., а всього 125000,00грн.

Судом встановлено, що відповідачем, із вказівкою у платіжних дорученнях призначення платежу - "оплата за пристрій плавного пуску РУПП зг.дог. №10/06 від 20.05.2010р., без дод.уг.", було сплачено 50000,00грн. (а.с.81-84, а.с.112).

Проте, в порушення умов Договору, заборгованість в сумі 312 400,00 грн. до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов"язань за договором щодо оплати отриманого товару, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 312400,00грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 11729,00грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 4636,66 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у зустрічному позові обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав, суд виходить з наступного.

Вимоги зустрічного позову про визнання постачальника - кредитора таким, що прострочив по договору поставки № 10/06 від 20.05.2010р. грунтуються, зокрема, на тому, що постачальник, як кредитор, прострочив (не виконав до теперішнього часу) свій обов"язок, у відповідності до п.п.1.6, 2.1. Договору поставки.

Підстави, наведені відповідачем в обгрунтування зустрічного позову, спростовуються обставинами справи, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Загальні положення про купівлю-продаж містяться в параграфі 1 глави 54 ЦК України, якими, серед іншого, врегульовані питання приймання-передачі товару за кількістю (ст.ст. 669, 670 ЦК України) та якістю (ст.ст. 673 - 681 ЦК України).

Враховуючи зазначене, а також відсутність в договорі поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. посилання на застосування при прийманні-передачі товару положень "Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, посилання відповідача на цю Інструкцію, в обґрунтування зустрічного позову, є безпідставними.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання йому позивачем документів, які б підтверджували якість товару, слід зазначити, що відповідачеві на виконання умов Договору разом із товаром були надані паспорти на кожну одиницю товару та посібник з експлуатації, що підтверджується Специфікацією № 1 до договору та накладною № 22 від 08.09.2010 р. Договором не передбачено надання відповідачеві, як покупцю, або складання за його участі інших документів на підтвердження якості товару.

Відповідно до приписів ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а у разі не передання продавцем приналежностей товару або зазначених документів у встановлений строк, покупець вправі відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення ним умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Окрім того, п. 5.8. Договору, у разі виявлення відхилень від вимог цього Договору відносно кількості або якості товару, покупець впродовж п"яти робочих днів з моменту передачі товару, повинен повідомити про це постачальника.

Проте, з моменту поставки й до визначеного договором часу, відповідач не вимагав від позивача надання йому або складання додаткових документів на підтвердження якості поставленого товару та не встановлював строк для їх надання, у відповідності із приписами законодавства. Так, в листах № 1146 від 04.04.2011 р. та № 2424 від 13.07.2011р. відповідач визнає свою заборгованість за договором доставки № 10/06 від 20.05.2010 р. та просить розстрочити оплату боргу та жодного зауваження до якості товару та про необхідність надання йому будь-яких додаткових документів (акт про фактичну якість, сертифікат тощо) або проведення перевірки на підтвердження якості поставленого товару не висловлює.

Наявна в матеріалах справи копія Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 30.03.2011 р., складеного та наданого відповідачем для підписання підприємству позивача (а.с.32), також свідчить про визнання відповідачем заборгованості за поставлений за договором №10/06 від 20.05.2010 р. товар. Крім того, відповідач не скористався передбаченим ст. 666 ЦК України правом відмовитися від договору та повернути товар позивачеві, натомість, вже після подання позивачем позову до Господарського суду Харківської області продовжував здійснювати часткову оплату товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2011 року та 11 лютого 2011 року були здійснені запуски приводів насосного агрегату відповідно На-2 за допомогою РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10289) та На-9 за допомогою РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10290), за результатами чого уповноваженими представниками позивача і відповідача були складені Акти приймання в експлуатацію устаткування плавного пуску: від 24.01.2011 р. на РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10289) та від 16.02.2011 р. на РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10290) (а.с. 119, а.с. 122, із відповідними протоколами). Згідно зазначених Актів перед включенням були здійснені наступні роботи: шефмонтаж згідно Робочого проекту РП1-152; перевірка міцності ізоляції силових ланцюгів підвищеної напруги; пуско - налагодження з перевіркою функціонування захисту та блокувань; вивчення персоналу.

Перелічені роботи відповідають умовам Договору, склад експлуатаційної документації та її зміст достатні для експлуатації устаткування плавного пуску у складі приводу насосного агрегату. За результатами виконаних робіт, устаткування плавного пуску РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ 4 прийнято відповідачем в експлуатацію.

Таким чином, з усіх вищезазначених документів, оформлених за участі повноважних представників обох сторін, вбачається, що у відповідача не було жодних претензій щодо кількості та якості поставленого позивачем Товару та не вимагав жодних додаткових документів на підтвердження якості поставленого йому товару.

Щодо посилання відповідачем на відсутність в договорі такої істотної умови, як зазначення номерів та індексів стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів (ч. 2 ст. 268 ГК України), слід зазначити, що чинне законодавство України не визначає як істотну для договору поставки умову про зазначення в ньому конкретних стандартів та іншої документації про якість, про що свідчить, зокрема, зміст ч. З ст. 268 ГК України, в якій передбачено визначення якості товару у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів.

Усе вищенаведене свідчить про те, що поставка товару позивачем була здійснена у відповідності до вимог договору та положень чинного законодавства України, жодних претензій щодо кількості та якості товару з боку відповідача не надходило, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доводів відповідача, зазначених у зустрічному позові.

Посилання відповідача на ч. 2 ст. 613 ЦК України - "Прострочення кредитора", є необгрунтованим, оскільки відповідачем в позові не зазначено, яку дію, встановлену договором або актами чинного законодавства, чи випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, не виконав позивач та до вчинення якої відповідач не міг виконати свого обов'язку - сплатити вартість отриманого товару.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом слід відмовити у повному обсязі.

Позивачем під час подачи позову до суду було сплачено 4187,67грн. Проте в процесі судового розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, у тому числі із тих підстав, що відповідачем було сплачено 40000,00грн. боргу до звернення позивача із позовом до суду. Отже, 400,00грн. (1% від суми майнового позову) державного мита позивачем були сплачені безпідставно й вказані судові витрати не покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача за первісним позовом належить стягнути на користь позивача за первісним позовом державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 3287,66 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн..

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 613, 666, 673 - 681, 688, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43 44-49, 60, п.1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013 м. Харків, вул. Шевченка, 2, п/р 26005010041510 а АТ "Банк Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 03361715) на користь Міжнародного консорціуму "Енергозберігання" (61052 м. Харків, вул. М.Конєва, 1-а, п/р 26006000073931 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023, код ЄДРПОУ 23753877) суму основного боргу у розмірі 312400,00грн., інфляційні у розмірі 11729,57грн., 3% річних у розмірі 4636,66грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013 м. Харків, вул. Шевченка, 2, п/р 26005010041510 а АТ "Банк Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 03361715) на користь Міжнародного консорціуму "Енергозберігання" (61052 м. Харків, вул. М.Конєва, 1-а, п/р 26006000073931 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023, код ЄДРПОУ 23753877) 3287,66грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В зустрічному позові Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" до Міжнародного консорціуму "Енергозберігання" відмовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2011 року.