Рішення № 19901503, 14.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.11           Справа № 5021/2536/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.В., розглянув матеріали справи № 5021/2536/2011

за позовом : Спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі товариства з обмеженою відповідальністю , м. Суми

до відповідача : Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення1479,32 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 589-тц від 30.08.2011 року;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору : позивач - СУБП «Укртехносинтез» у формі ТОВ просить суд винести рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача - суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на свою користь суму 1479,32 грн. з яких : 1320 грн. сума боргу за надані послуги , пеня у сумі 102,58 грн. за несвоєчасну сплату грошових коштів та 3 % річних у сумі 56,74 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Тому, відповідно до статті 75 ГПК України , справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

30 грудня 2009 року між позивачем - Спільним українсько-білоруським підприємством «Укртехносинтез» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (виконавцем) та відповідачем – суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (замовником) укладено договір про надання рекламних послуг № 268.

На виконання п. 1.1 договору виконавець надав місце для розміщення рекламних матеріалів замовника за адресою : м. Суми, вул. Кооперативна 1, ТЦ «Універмаг «Київ», що підтверджується актом приймання-передачі місця під рекламу від 01.01.2010 року.

05.06.2010 року сторони уклали угоду про розірвання Договору № 268 від 30.12.2009 року про надання рекламних послуг , згідно п. 1.1 якої сторони домовились про припинення дії Договору № 268 від 30.12.2009 року за взаємною згодою сторін з 06.06.2010 року .

Замовник на виконання угоди про розірвання Договору № 268 від 30.12.2009 року про надання рекламних послуг передав, а виконавець прийняв місце в кількості 1 штука під розміщення рекламного матеріалу, що підтверджується актом приймання – передачі місця під рекламу від 06.06.2010 року .

У відповідності з пунктом 3.1 договору № 268 про надання рекламних послуг від 30.12.2009 року, замовник здійснює попередню оплату в розмірі вартості послуг за місяць в строк до 5 числа поточного місяця.

Пунктом 1.2 вищезазначеного договору встановлено, що місячний розмір плати за надання послуг складає 600,00 грн. в тому числі ПДВ та податок на рекламу .

Як зазначає позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, на момент розірвання Договору про надання рекламних послуг , а саме на 05.06.2010 року за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 1320,00 грн. У зв’язку із цим відповідачу 07.02.2011 року за № 476-ТЦ направлялась претензія з вимогою про погашення заборгованості, але відповідач не надав не неї відповіді і заборгованість не погасив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем залишається непогашеною і становить 1320 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1320 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом .

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 56,74 грн. є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України , ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України , на підставі п. 6.1 договору № 268 про надання рекламних послуг від 30.12.2009 року , відповідачу нарахована пеня в розмірі 102,58 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 102,58 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 193, 230 - 232 ГК України , ст.ст. 526, 530,625,627,629 ЦК України , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (40021, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( 40020, м. Суми, пр. Курський ,6 ; код ЄДРПОУ 21127532) заборгованість за надані послуги у сумі 1320 грн., пеню у сумі 102,58 грн. за несвоєчасну сплату грошових коштів, 3 % річних у сумі 56,74 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.