Рішення № 19901493, 09.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.11 Справа № 5021/2018/2011. За позовом Військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Державна прикордонна служба України в особі Сумського прикордонного загону, м. Суми

до відповідача Краснопільської районної державної адміністрації, смт.

Краснопілля, Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:

1) Відділ Держкомзему у Краснопільському районі, смт.

Краснопілля, Сумської області

2) Миропільська сільська рада, с. Миропілля, Краснопільського

району

3) Запсільська сільська рада, с. Запсілля, Краснопільсього району

про заборону вчинення дій та визнання нечинним розпорядження

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Прокурор: Корнієнко О.О.

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.12.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1461 від 01.09.2011р.

Від 3-ої особи: 1) не зявився

2) Галайко М.Г.

3) Влезько П.І.

При секретарі судового засідання Черненко І.О.

В судовому засіданні, розпочатому о 10 год. 00 хв. 24.10.2011р., оголошувалась перерва до 11 год. 30 коп. 09.11.2011р.

Суть спору: військовий прокурор Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Державна прикордонна служба України в особі держави в інтересах позивача Державної прикордонної служби України в особі Сумського прикордонного загону просить суд визнати нечинним розпорядження № 138 від 09.04.2010 року Краснопільської райдержадміністрації «Про припинення права користування земельною ділянкою» щодо вилучення у Сумського прикордонного загону земельної ділянки площею 0,7791 га вартістю 49239 грн. 00 коп. та зарахувати її в землі запасу Запсільської сільської ради, зобовязати Краснопільську райдержадміністрацію поновити дію державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-СМ № 001036 та зобовязати відділ Держкомзему у Краснопільському районі внести зміни в земельно-облікові документи.

Відповідач у відзиві від 05.09.2011р. на позовну заяву зазначає, що він, як субєкт права власності на землю та орган виконавчої влади в районі, через який держава реалізує це право, діяла відповідно до ст. 19,118,119 Конституції України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», Земельного Кодексу України з урахуванням відповідних клопотань користувачів земель та мала всі законні підстави прийняти розпорядження, що є предметом позову.

Відповідач у запереченні від 19.09.2011р. зазначив, що свої заперечення по позовній заяві підтримує, та вважає, що мав всі законні підстави для прийняття розпорядження про вилучення земельних ділянки наданої в постійне користування. Крім цього, відповідач стосовно визнання не чинним розпорядження голови районної державної адміністрації № 138 від 09.04.2010р. «Про припинення права прикордонного загону земельної ділянки площею 0,7791 вартістю 49239 грн. зазначає, що дане питання згідно Кодексу адміністративного судочинства України підвідомче адміністративному суду та повинно розглядатися як адміністративний позов в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Згідно ст. 6 Закону України «Про державну прикордонну службу України» визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який організаційно складається з спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальних органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, загонів морської охорони, прикордонних загонів, окремих контрольно-пропускних пунктів, авіаційних частин, розвідувальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах з охорони державного кордону, а ст. 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», що фінансування Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач є складовою частиною Державної прикордонної служби, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України. Основні фонди, матеріальні цінності, які передані позивачу є державною власністю, перебувають у сфері управління державної прикордонної служби України і закріплені за позивачем на праві оперативного управління.

Згідно ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим формуванням, утвореним відповідно до законодавства України для виконання покладених на них функцій та завдань надаються земельні ділянки у постійне користування землі оборони.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 15.01.2002р. позивачу військовій частині № 9953 Державної прикордонної служби України Запсільською сільською Радою Краснопільського району Сумської області надано у постійне користування 0,7791 га землі в межах згідно з планом землекористування, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 118. Метою надання земельної ділянки згідно державного акту є грамадське призначення (охорона).

27.10.2000р. на підставі рішення Краснопільської районної ради Сумському прикордонному загону на період його дислокації було передано в користування приміщення пологового будинку Миропільської дільничної лікарні та закріплено майно згідно договору, але власником майна так і залишилась Миропільська сільська рада.

Згідно акту приймання-передачі від 08.11.2003р. майно було передано в оперативне управління за родовими ознаками, а саме телефонна АТС, пральні машини, котел НІІСТУ, глибинний насос, котел КВ 300, електрична плита. Даною земельною ділянкою і майном користувався Сумський прикордонний загін до передислокації.

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що під час проведення прокурорської перевірки дотримання вимог земельного законодавства військовій прокуратурі Сумського гарнізону стало відомо про наявність розпорядження від 09.04.2010р. № 138 голови Краснопільської районної державної адміністрації «Про припинення права користування земельною ділянкою», яким у Сумського прикордонного загону (позивача) вилучено земельну ділянку площею 0,7791 га вартістю 49239 грн. на території Запсільської сільської ради. Прокурорська перевірка відбулась на підставі акту № 08-08-03/12 від 17.06.2011р. Конрольно-ревізійного управління в Сумській області .

В ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності (дотримання законодавства при списанні (відчуженні) необоротних активів та запасів) Сумського прикордонного загону (війська частина 9953) за період з 01.01.209р. по 30.04.2011р. Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області було встановлено наявність порушення вимог земельного законодавства під час відчуження (передачі) земельної ділянки Сумського прикордонного загону загальною площею 0,7791 га вартістю 49239 грн. 00 коп. Порушення полягали тому, що Сумським прикордонним загоном (позивачем) в порушення абз. 2 ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» від 21.09.1999р. № 1075-ХІV, ст.ст. 77, 84, 141, 149 Земельного кодексу України без наявності рішення Кабінету Міністрів України, у квітні 2010р. було проведено відчуження земельної ділянки площею 0,7791 га та вартістю 49239 грн. 00 коп., розташованої на території Запсільської сільської ради Краснопільського району Сумської області. Вказана земельна ділянка обліковувалась за бухгалтерським обліком Сумського прикордонного заводу на субрахунку 101 «Земельні ділянки».

Під час ревізії КРУ у Сумській області було направлено запит до відділу Деркомзему у Краснопільському районі з проханням надати інформацію та копії документів стосовно підстав припинення права постійного користування Сумським прикордонним загоном вищевказаною земельною ділянкою та її власника (користувача) станом на 30.04.2011р. За наданою Держкомземом у Краснопільському районі інформацією, право постійного користування Сумським прикордонним загоном вказаною земельною ділянкою площею 0,7791 га було припинено на підставі клопотання колишнього начальника Сумського прикордонного загону ОСОБА_3 від 07.02.2010р. № 614/644 до Краснопільської райдержадміністрації, згідно з чим і прийнято розпорядження Краснопільської районної державної адміністрації від 09.04.200р. № 138 «Про припинення права користування земельною ділянкою».

Як зазначає відповідач, в 2008р. в звязку з відсутністю потреби в використанні за призначенням як військове містечко, обєкт був комісійно зданий 03 листопада 2008р. начальником Сумського прикордонного загону та прийнятий Миропільським сільським головою по акту приймання-передачі, а 06.08.2009р. вих. № 614/4607 на адресу Краспопільської районної державної адміністрації надійшов лист за підписом тимчасово виконуючого обовязки начальника Сумського прикордонного загону Бурда О.В. з проханням вилучити з користування земельну ділянку площею 0,7791 га у звязку з передислокацією прикордонного підрозділу в населений пункт село Миропілля Краснопільського району Сумської області. При прийнятті рішення Запсільської сільської ради від 05 листопада 2001р. про надання в постійне користування військовій частині № 6653 земельної ділянки площею 0,7791 га не було враховано той факт, що на вказаній земельній ділянці знаходилось майно (будівлі) комунальної власності Миропільскої сільської ради, але був виданий та зареєстрований державний акт № 001036 на право постійного користування земельною ділянкою громадського призначення (охорона).

Прокурорською перевіркою встановлено, що вилучення вказаної земельної ділянки площею 0,7791 вартістю 49239 грн. Краснопільською районною державною адміністрацією проведене з порушенням вимог ст. ст. 77, 84, 141, 149 Земельного Кодексу України.

Як на підставу своїх заперечень по даному спору відповідач зазначає, що він як субєкт права власності на землю та орган виконавчої влади в районі, через який держава реалізує це право, діяла відповідно до ст.ст. 19, 118, 119 Конституції України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», Земельного Кодексу України з урахуванням відповідних клопотань користувачів земель та мала всі законні підстави прийняти розпорядження, що є предметом позову.

Проте, за приписами ст. ст. 84, 149 Земельного кодексу України обумовлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під обєктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення; вилучення земельних ділянок проводяться за згодою землекористувачів (у даному випадку Державної прикордонної служби України) на підставі рішень Кабінету Міністрів України чи інших уповноважених органів. У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення земельної ділянки, ці питання можуть бути вирішенні тільки у судовому порядку.

Зі змісту ст. 14 Закону України “Про Збройні Сили України” вбачається, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Статтею 28 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що землі, закріплені за органами державної прикордонної служби України, є державною власністю і належать їм на праві оперативного управління. А тому, у випадку їх розформування, подальше використання тимчасово вивільнених ділянок вирішується у відповідних структурних підрозділах Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Як встановлено матеріалами справи, підставою для зняття з бухгалтерського обліку прикордонного загону земельної ділянки була довідка від 30.04.2010р. № 119 відділу Деркомзему у Краснопільському районі Сумської області «Про вилучення земель згідно розпорядження голови РДА від 09.04.2010р. № 138», представлена начальником КЕС в фінансовий відділ.

Таким чином, оскаржуване розпорядження від 09.04.2010р. № 138, яким вилучено у Сумського прикордонного загону земельну ділянку площею 0,7791 га, прийнято Краснопільською райдержадміністрацією як субєктом права власності, а не субєктом владних повноважень.

В звязку з тим, що розпорядження № 138 від 09.04.2010р. Краснопільської райдержадміністрації «Про припинення права користування земельною ділянкою», є незаконним, порушує право землекористування Державної прикордонної служби України та його структурного підрозділу позивача, тому даний позов відповідно до вимог ст. 2 ГПК України, має заявляти саме військовий прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої є державна прикордонна служба України в особі Сумського прикордонного загону.

Проте, відповідач Краснопільська районна державна адміністрація, порушення закону в своїх діях не вбачає та зазначає, що вона, як субєкт права власності на землю та орган виконавчої влади в районі, через який держава реалізує це право, діяла відповідно до ст. 19, 118, 119 Конституції України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», Земельного Кодексу України з урахуванням відповідних клопотань користувачів земель та мала всі законні підстави прийняти розпорядження, та вважає, що мала всі законні підстави для прийняття розпорядження про вилучення земельної ділянки наданої в постійне користування. Крім цього, стосовно визнання не чинним розпорядження голови районної державної адміністрації № 138 від 09.04.2010р. «Про припинення права користування прикордонного загону земельної ділянки площею 0,7791 вартістю 49239 грн.» відповідач у пояснені зазначає, що дане питання згідно КАС України підвідомче адміністративному суду та повинно розглядатися як адміністративний позов в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, в листі від 30.04.2010 р. № 119 Відділу деркомзему у Краснопільському районі Сумської області вказано, що станом на 09.04.2010р. за військовою частиною № 9953, яка знаходиься на території Запсільскої сільської ради, за межами населеного пункта, земельна ділянка площею 0,7791 га вартістю 49239 грн. 00 коп. не значиться в звязку з вилученням земель згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 138 від 09.04.2010р.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 2 Закону України «Про використання земель оборони» визначений правовий режим земель оборони, а саме: військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Частиною четвертою ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ військо-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, що також викладено у ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони».

Частиною 4 ст. 77 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює їх перебування тільки у державній та комунальній власності. При цьому, землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності. Лише в окремих випадках певні земельні ділянки із земель оборони можуть передаватися у комунальну власність. Така можливість визначається ст. 84 Земельного кодексу України, згідно з якою до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Частиною 2 статті 149 Земельного кодексу України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.

За приписами ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» законодавцем встановлений порядок відчуження військового майна. Так, норми даної статті передбачають, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Краснопільською районною районною державною адміністрацією доказів про наявність згоди Міністерства на вилучення спірної земельної ділянки до суду надано не було.

Отже, враховуючи, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки фактично Краснопільська районна державна адміністрація своїм розпорядженням про вилучення спірної земельної ділянки здійснила одностороннє розмежування таких земель, що має здійснюватись в порядку, визначеному Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", чим, зокрема, порушено право землекористування Міністерства та його структурного підрозділу (Відділу).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи господарський суд дійшов висновку у правомірності та обґрунтованості позовних вимог прокурора, які підлягають задоволенню.

Щодо тверджень Краснопільської районної державної адміністрації про те, що приймаючи оскаржене рішення остання діяла як орган владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції, а тому спір у даній справі підлягає розгляду адміністративним судом, то господарський суд звертає увагу на те, що спір у даній справі зводиться до визначення законного користувача земельної ділянки, а отже є цивільно-правовим, у зв'язку з чим правомірно розглянутий судом в порядку господарського судочинства.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Тому, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати нечинним розпорядження № 138 від 09.04.2010р. Краснопільської районної державної адміністрації «Про припинення права користування земельною ділянкою» щодо вилучення у Сумського прикордонного загону земельної ділянки площею 0,7791 га вартістю 49239 грн. та зарахування її в землі запасу Запсільської сільської ради.

3.Зобовязати Краснопільську райдержадміністрацію поновити дію державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-СМ № 001036.

4.Зобовязати відділ Держкомзему у Краснопільському районі внеси зміни в земельно-облікові документи.

5.Стягнути з Краснопільської районної державної адміністрації (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 2, код ЄДРПОУ 04058077) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31112095700002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код платежу 22090200, символ 095) 85 грн. 00 коп. державного мита.

6.Стягнути з Краснопільської районної державної адміністрації (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 2, код ЄДРПОУ 04058077) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31211264700002 в ГУДК у Сумській області, МФО 837013, код платежу 22050003) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 14.11.2011р.