Рішення № 19901122, 07.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.11 Справа № 5021/2265/2011. за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми до відповідача: Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської

ради, м. Суми

про стягнення 314 527 грн. 44 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 10-19/17-Д/37 від 07.04.2011р.

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 01/46 від 05.01.2011р.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлену електричну енергію відповідно до договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005р. в розмірі 314 527 грн. 44 коп., з яких: 195 623 грн. 15 коп. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 81 042 грн. 58 коп. інфляційні збитки, 37 861 грн. 71 коп. 3% річних, а також стягнути з відповідача 3 145 грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно відзиву на позовну заяву № 22/4469 від 26.10.2011р., відповідач визнає суму заборгованості перед позивачем, але у зв`язку з скрутним фінансовим становищем просить суд зменшити розмір пені на 80%.

У дане судове засідання представник позивача подав пояснення № 17/10416 від 31.10.2011р., в якому не заперечує відносно зменшення розміру пені не більше ніж на 50%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 13К про постачання електричної енергії від 30.06.2005р., відповідно до п. 1 якого Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачу) а Споживач (відповідач) оплачує Постачальнику (позивачу) її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.3 вищезазначеного договору, відповідач зобов`язувався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору № 13К від 30.06.2005р., розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача електричної енергії.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору № 13К від 30.06.2005р., відповідач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 11 числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим, 10% від фактично спожитої електроенергії; до 21 числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим, 40% від фактично спожитої електроенергії; до 31 (30) числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим, 50% від фактично спожитої електроенергії.

У відповідності до п. 8 додатку № 4 до договору № 13К від 30.06.2005р., рахунки на оплату перевищення граничної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються позивачем окремо на надаються відповідачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 днів з дня отримання.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору та додатків до нього за період з березня 2011 року по серпень 2011 року виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки електричної енергії відповідачу підтверджується Актами про обсяги переданої відповідачу (спожитої відповідачем) електричної енергії за період з 01.03.2011 року по 01.08.2011 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 40-44), довідкою про нарахування і оплату по активній та реактивній електроенергії (а.с. 45), рахунками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 46-55).

Відповідач свої зобовязання за договором № 13К про постачання електричної енергії від 30.06.2005р. не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлену електричну енергію не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 13К про постачання електричної енергії від 30.06.2005р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобовязання.

За несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору № 13К від 30.06.2005р., позивач просить стягнути з відповідача 37 861 грн. 71 коп. 3% річних та 81042 грн. 58 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені позовні вимоги по стягненню з відповідача пені в сумі 195623 грн. 15 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаної електричної енергії у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.2.1 договору № 13К від 30.06.2005р., за яким за внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3 - 2.2.4 даного договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 4, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в окремому рахунку.

Згідно відзиву на позовну заяву № 22/4469 від 26.10.2011р., відповідач визнає суму заборгованості перед позивачем, але у зв`язку з скрутним фінансовим становищем просить суд зменшити розмір пені на 80%.

У дане судове засідання представник позивача подав пояснення № 17/10416 від 31.10.2011р., в якому не заперечує відносно зменшення розміру пені не більше ніж на 50%.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що, у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Також відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи те, що з відповідача на користь позивача судом стягнуто інфляційні збитки та 3% річних, а також те, що рішення суду по даній справі в подальшому може призвести до ускладнення фінансового стану відповідача, невиплати відповідачем до бюджетних фондів, а також враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, закріплені в ст. 3 Цивільного Кодексу України та, керуючись ст. 233 Господарського Кодексу України і ст. 551 Цивільного Кодексу України, суд задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 50%.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільське шосе, 9, код 03352455) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код 23293513) 97 811 грн. 57 коп. пені, 37 861 грн. 71 коп. 3% річних, 81 042 грн. 58 коп. інфляційних збитків, 3 145 грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 08.11.2011р.