Рішення № 19901058, 02.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.11 Справа № 5021/2260/2011. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Брок-Енергія” в особі

Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Брок-

Енергія”, м. Охтирка

до відповідача: Виконавчого комітету Охтирської міської ради, м. Охтирка

про стягнення 6441 грн. 55 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача: Потоцький С.М.

від відповідача: не зявився

При секретарі судового засідання Черненко І.О.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості в сумі 6441 грн. 55 коп. за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобовязати відповідача заключити з позивачем договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи їх безпідставними оскільки договір з підприємством по теплопостачанню не укладався, а також з моменту реєстрації права власності і до цього часу відповідач не мав змоги користуватися даною власністю по причині того, що у квартирі проживали та проживають сторонні особи, які не мають ніякого відношення до виконавчого комітету Охтирської міської ради.

В засіданні суду представник позивача заявив усне клопотання, яким відмовився від заявлених позовних вимог в частині зобовязання відповідача Виконавчий комітет Охтирської міської ради заключити з позивачем договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відмова позивача від позову відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та інтересів сторін, тому приймається господарським судом.

Прийняття судом відмови від позову є підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач - Охтирська філія ТОВ «Брок-Енергія» є підприємством надавачєм житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно довідки Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» № 957 від 23.08.2011р., станом на 23.08.2011р. право власності на квартиру № 50 в житловому будинку № 17 по вул. Ярославського м. Охтирка зареєстровано за виконкомом Охтирської міської ради народних депутатів згідно договору дарування, посвідченого Охтирською держнотконторою 27.05.1997р. Фізичних осіб, які б на законних підставах користувались (утримували) вищезгаданою квартирою немає.

Матеріалами справи встановлено, що договір між позивачем та відповідачем не укладався, проте в період з 01.09.2008р. по 12.09.2011р. позивачем теплопостачання надавалось до квартири відповідача безперебійно через централізовану систему опалення, що підтверджується матеріалами справи. Відповідачем оплата за отримані послуги не проводилась, у звязку з чим станом на 12.09.2011р. за відповідачем утворився борг в сумі 6441 грн. 55 коп.

В обґрунтування своїх заперечень по даній справі відповідач наводить норми ст. 275 ГК України, частиною другою якої передбачено, що відпуск енергії (теплової енергії як різновиду гарячої води) без оформлення договору не допускається, а також на вимоги ст. 179 Господарського кодексу України, згідно з якими укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору певних категорій субєкті господарювання. Крім того, відповідач зазначає, що з моменту реєстрації права власності останній не мав змоги користуватися даною власністю по причині того, що у квартирі проживають сторонні особи, які не мають ніякого відношення до виконавчого комітету Охтирської міської ради, що підтверджує копією акту про встановлення факту проживання осіб від 27.02.2008р., від 05.10.2011р.

Правовідносини та взаємовідносини у сфері енергопостачання щодо надання послуг з теплопостачання регулюються також Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Також відповідно до статей 19 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договором регулюються права та обовязки споживача і виконавця послуг.

Пунктом першим «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету України № 630 від 21.07.2005р. встановлено, що правила регулюють відносини між субєктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, фізичною особою (субєктом господарювання), який має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно пункту 8 вказаних Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Проте, позивач з такою позицією не погоджується і правомірно пояснює, що відсутність договору не звільняє відповідача від оплати фактично спожитої теплової енергії оскільки за приписами ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-ІУ теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Нормами ст. 181 ГК України передбачено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання - правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач, як він вважає, безпідставно отримав послуги з теплопостачання, а повернути їх неможливо, то з аналогією застосування ч. 2 ст. 1213 ЦК України відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви.

Зобов'язання, згідно до ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання, або зміна його умов не допускаються, (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, плата за послуги повинна вноситися не пізніше 20-го числа місяця, що наступає за розрахунковим, а пункт 20 цих Правил встановлює, що плата вноситься на підставі платіжних документів до яких відносяться і рахунки позивача.

Також відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. N 1875-1V комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. N1875-1V споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище. А не укладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-ІУ та п. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. N1875-IV обов'язок укладання договору покладено на споживача.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно п. 2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг. Законодавством з надання послуг теплопостачання не передбачено право виконавця відключити споживача від мережі теплопостачання за не укладання договору. Тим більше відповідач ніяким чином не відмовлявся від отримання надаваємих послуг теплопостачання і не висував будь-яких претензій щодо якості цих послуг.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням виконкому Охтирської міської ради від 29.09.2008р. № 254 «Про погодження тарифів на теплову енергію для населення та бюджетних установ» затверджено тарифи на транспортування та постачання теплової енергії (централізованого опалення) (а.с73), на підставі чого позивачем нарахована заборгованість за період з 01.09.208р. по 12.09.2011р. за спожиту відповідачем теплову енергію, що складає 6441 грн. 55 коп.

Таким чином, сума позову розрахована по цінам, що визначені за звичаїв ділового обороту та за умовами, що звичайно ставляться, що відповідає положенням ч.1 ст. 193 ГК України, де вказано, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В частині позовних вимог про зобовязання відповідача Виконавчий комітет Охтирської міської ради заключити з позивачем договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовну вимогу про стягнення боргу - задовольнити.

2.Стягнути з Виконавчого комітету Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 11, код ЄДРПОУ 04058002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Брок-Енергія” в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Брок-Енергія” (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13, код ЄДРПОУ 06711512) 6 441 грн. 55 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині позову про зобовязання відповідача заключити з позивачем договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води провадження у справі № 5021/2260/2011 припинити.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 04.11.2011р.