Рішення № 19900151, 17.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 Справа № 18/3134/11

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ізумруд ЛТД", вул. Л.Чайкіної, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

до 1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд", вул. Л.Чайкіної, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

про стягнення 63663,58 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_2, довіреність № 19 від 22.03.2011 року;

Від відповідачів:1, 2 не зявився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 63663,58 грн. за дистриб'юторським договором від 19.04.2011 року № 6-Д/11, з яких: 56055,38 грн. сума боргу за отриманий товар; 508,39 3 % річних; 56, 05 грн. інфляційні нарахування; 2597,66 грн. пеня за несвоєчасну оплату отриманого товару; 4446,10 грн. суму збитків понесених позивачем при виконанні за першого відповідача послуг з перевезення (повернення) вантажу (товару).

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Перший відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання представника не направив, витребуваних документів не надав.

Другий відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем висунуто вимогу до нього, як до поручителя щодо виконання обов'язку боржника після сплину строку поруки, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 16.11.2011 року (а.с. 85).

Зважаючи на те, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про отримання ухвал суду від 31.10.2011 року знаходиться в справі, а.с. 83-84), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19.04.2011 року сторони уклали дистриб'юторський договір № 6-Д/11 (далі Договір), за яким позивач зобовязується передати у власність першого відповідача мінеральну воду ТМ "Ізумруд", сокові напої ТМ "Ривєра", інші продовольчі товари (далі товар), окремими партіями в асортименті, а перший відповідач зобовязувався прийняти Товар та оплатити його вартість.

В період з травня по липень 2011 року позивач здійснив поставку першому відповідачу товару на загальну суму 113272,44 грн., факт передачі підтверджується накладними (а.с. 23-47).

Згідно п. 3.5. Договору розрахунки за поставлений товар дистрибютор проводить на протязі 28 календарних днів з дати здійснення відповідної поставки товару. Дата поставки визначається датою підписання відповідної накладної на поставку товару.

Договірні зобов'язання щодо оплати товару перший відповідач виконав частково.

Згідно прибуткових касових ордерів (а.с. 50-52) товар на суму 33619,06 грн. був оплачений першим відповідачем, а товар на суму 23598,00 грн. був повернутий згідно накладної № 000202 від 17.08.2011 року. За розрахунком позивача, станом на момент розгляду справи в суді сума основної заборгованості першого відповідача за товар становить 56055,38 грн. Двосторонній акт звірки розрахунків (а.с. 53), підписаний позивачем та першим відповідачем станом на 01.09.2011 року, також підтверджує наявність заборгованості на зазначену суму.

Будь яких заперечень стосовно розміру заборгованості перший відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обовязку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобовязань з оплати вартості отриманого товару.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається. Обовязок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з викладеного, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з першого відповідача основного боргу, що випливає з договору, підтверджується матеріалами справи, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі - в розмірі 56055,38 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати дистриб'ютор повинен сплатити постачальнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від суми заборгованості. Позивачем заявлено до стягнення 2597,66 грн. пені, яку він нарахував з 28.06.2011 року по 18.10.2011 року (розрахунок проводився з моменту виникнення простроченої заборгованості по кожній накладній окремо, в мат. справи, а.с. 3). Пеня підлягає задоволенню, оскільки заявлений розмір відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Стаття 625 ЦК України визначає обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобовязання, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за період з 28.06.2011 року по 18.10.2011 року, які складають 508,39 грн., а також 56,05 грн. інфляційних витрат за вересень 2011 року (розгорнутий розрахунок по кожній накладній окремо в матеріалах справи, а.с. 8) суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Крім зазначеного, позивачем заявлена вимога про стягнення 4446,10 грн. збитків, понесених позивачем при виконанні за першого відповідача послуг з перевезення (повернення) вантажу (товару).

При розгляді даної вимоги, суд врахував наступні обставини.

Відповідно до п. 7.8. Договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, дистриб'ютор за наявності письмово погодження з постачальником зобов'язується повернути неоплачений товар своїми силами та транспортом.

Листом від 10.08.2011 року (а.с. 54) перший відповідач звернувся до позивача з проханням повернути товар на суму 23598,00 грн. транспортом і силами постачальника, в зв'язку з неможливістю здійснення оплати поставленого товару по дистрибюторському договору № 6-Д/11 від 19.04.2011р.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 17.08.2011 року транспортний засіб позивача (МАЗ 543205-20 з причепом) під керуванням водія експедитора ОСОБА_3 прибув на склад першого відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, де йому було здійснено повернення товару на суму 23598,00 грн. Факти прибуття транспортного засобу на склад першого відповідача, завантаження його товаром та доставка товару на склад Позивача, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., с. Майбородівка, вул. Ізумрудна, 16, підтверджується такими документами: ТТН № 01 від 17.08.2011р., накладною на повернення № 000202 від 17.08.2011р. та подорожнім листом вантажного автомобіля ПЛ 002337.

Позивач просить суд стягнути витрати, які поніс при поверненні товару зі складу першого відповідача на свій склад, які складаються із витрат по перевезенню, а саме із вартості пального, яке було витрачено позивачем при переїзді транспортного засобу з офісу позивача, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Л. Чайкіної, 37 на склад першого відповідача: АДРЕСА_2 та повернення товару на свій склад, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., с. Майбородівка, вул. Ізумрудна, 16.

Згідно з даним подорожнього листа (а.с. 56) вантажного автомобіля ПЛ 002337, транспортний засіб позивача подолав 1096 км шляху та витратив при цьому 462,84 л пального. Факт заправки транспортного засобу та вартість пального підтверджується фіскальними чеками АЗС за 16 17 серпня 2011 року: № 0308 від 16.08.2011р., № 60867 від 17.08.2011р., № 60720 від 17.08.2011р. (а.с. 57).

Кількість витраченого палива співпадає з нормами витрат палива для вказаного транспортного засобу, встановленого наказом Генерального директора ТОВ Підприємство "Ізумруд ЛТД" № 17 В від 28.02.2011р. (а.с. 58-59).

Згідно розрахунку загальної кількості витраченого пального (а.с. 5), для повернення товару постачальник витратив 462 л пального, що дорівнює 4446,10 грн. Вказана сума, і є сумою збитків, понесених кредитором - ТОВ Підприємство "Ізумруд ЛТД" при виконанні за боржника ФОП ОСОБА_1 послуг з перевезення (повернення) вантажу (товару).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк проведення розрахунків за послугу з повернення власними силами товару сторонами визначений не був, 04.10.2011 року позивач направив на адресу першого відповідача вимогу № 387 від 04.10.2011р. (а.с. 54) про сплату у строк до 16 жовтня 2011 року (включно) суму збитків у розмірі 4446,10 грн. Факт предявлення вимоги підтверджується описом вкладенням до цінного листа з повідомленням від 04.10.2011р. та фіскальним чеком № 6638 від 04.10.2011р. (а.с. 61-62), проте, як свідчать матеріали справи, перший відповідач на зазначену вимогу ніяким чином не відреагував.

Відповідно до ст. 621 Цивільного Кодексу України, у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення 4446,10 грн. витрат обґрунтованими, та такими, що підлягають стягненню з першого відповідача.

В задоволенні позовних вимог до другого відповідача суд відмовляє повністю з наступних підстав.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК).

27.04.2011 року між ТОВ підприємство "Ізумруд ЛТД" та ТОВ "Торговий дім "Ізумруд" було укладено договір поруки, за яким поручитель - ТОВ "Торговий дім "Ізумруд" зобов'язався перед кредитором - ТОВ підприємство "Ізумруд ЛТД" відповідати за виконання боржником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань, що виникають з дистриб'юторського договору № 6-Д/11 від 19.04.2011 року у повному обсязі щодо оплати товару, отриманого від кредитора у повному обсязі. У разі невиконання боржником зобов'язань поручитель сплачує кредитору виниклу заборгованість.

Перший відповідач порушив договірні зобов'язання в частині здійснення оплати за товар, тому позивач звернувся до суду з вимогою до боржника та поручителя щодо виконання обов'язку. Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми боргу позивач посилається на приписи ст. 554 ЦК України, за змістом якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Ч. 7 Договору поруки передбачено, що він діє до 31.08.2011 року. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Таким чином позивачем висунуто вимогу до поручителя щодо виконання обов'язку за боржника після закінчення строку дії договору поруки, тому для задоволення позовних вимог до другого відповідача відсутні правові підстави.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49(ч. 2), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до першого відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, в ДОД "Райфайзен банк Аваль" МФО м. Слов'янськ, Донецька область, 84107, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ДОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 380805, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ізумруд ЛТД", вул. Л.Чайкіної, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 13931059, п/р 26005027001 в ПАТ "ПФБ", м. Кременчук, МФО 331768, ІПН 139310516361 56055 грн. 38 коп. основний борг; 508 грн. 39 коп. 3 % річних; 56 грн. 05 коп. інфляційні нарахування; 2597 грн. 66 коп. пеня; 4446 грн. 10 коп. збитки 636 грн. 64 коп. державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

4. В позові до другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд" - відмовити.

СуддяІ.І.ПУШКО