Рішення № 19900120, 17.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 р.Справа №18/3175/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Черкаси

до Колективного підприємства "Полтавський м"ясокомбінат", м.Полтава

про стягнення 53 959,42 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дор. № 1-5400 від 14.11.11р.

від відповідача: ОСОБА_3, дор. № 1 від 04.01.11р.

Розглядається позовна заява про стягнення 53 959,42 грн., у тому числі 53602,56 грн. основного боргу за договором поставки № 283 від 12 липня 2011року та 3 % річних за період з 22.07.11р. по 10.10.11р. в сумі 356,86 грн.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судове засідання позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 53602,56 грн. основного боргу та 74,90 грн. 3 % річних за період з 24.09.11р. по 10.10.11р. (вх. № 18042д від 17.11.2011р.).

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог, у зв'язку з чим судом розглядаються вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Також, позивачем подані додаткові докази для залучення до матеріалів справи (вх. № 18037д від 17.11.2011р.) та заява, в якій позивач просить направити йому копію рішення на адресу, що вказана у позові (вх. № 18036д від 17.11.2011р.).

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність (вх. № 17840д від 15.11.2011р.).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

12 липня 2011р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом - Продавець, Позивач) та Колективним Підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" (надалі за текстом - Покупець, Відповідач) укладений договір № 283 (надалі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1 Договору продавець зобов'язався передати, а покупець сплатити згідно з умовами договору м'ясо та м'ясопродукти в кількості та за ціною, встановленою на день відвантаження згідно накладних.

Як зазначає позивач, не заперечує відповідач та підтверджується матеріалами справи, він згідно умов Договору за накладною № 300 від 21.07.11 p. здійснив поставку яловичини І кат. вагою 1728,00 кг на загальну суму 53 602,56 грн.

Дана накладна підписана представником відповідача і скріплена його печаткою, що підтверджує факт отримання віповідачем товару на суму 53 602,56 грн.

Згідно з Договором (п. 3.1) Покупець здійснює розрахунок по факту відвантаження товару.

26.08.11р. позивачем на адресу відповідача направлена вимога (вих. №26/08) про сплату в семиденний термін вартості отриманого товару. Вимога отримана відповідачем 16.09.2011р.

У відповідь на вимогу Відповідач надіслав лист (№ 27 юр від 20.09.2011р.), в якому повідомляє, що найближчим часом проведе розрахунок. Проте, як вказує позивач та не спростовує відповідач, відповідачем оплата за поставлений товар не проведена.

Внаслідок несплати відповідачем вартості отриманого ним товару утворилася заборгованість в сумі 53 602,56 грн.

Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на корить іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку (ст. 173 Господарського кодексу України).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів сплати вартості отриманого ним товару суду не надав, обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 53 602,56 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Посилаючись на ч. 2 ст.625 ЦК України, позивач, враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України, правомірно нарахував відповідачу 74,90 грн. 3% річних за період з 24.09.2011р. по 10.10.2011р. (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог).

За даних обставин, вимога позивача про стягнення 74,90 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", вул.Харчовиків, 6, м.Полтава, 36014 (код ЗКПО 00424214) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( ІПН НОМЕР_1) 53602,56 грн. основного боргу, 74,90 грн. 3 % річних, 536,77 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Киричук О.А.