Рішення № 19899988, 20.10.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011 Справа № 18/2437/11

за позовом Прокурора Полтавського району Полтавської області, вул. М.Бірюзова, 32, м. Полтава 36007 в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, 03035, м. Київ, вул. Урицького, 35 в особі Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", 03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 10 в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", 38751, с. Розсошенці, вул. Леніна, 1

до Закритого акціонерного товариства "АМА", 36000, м. Полтава, пров. Піонерський, 4

про стягнення 101 495,52 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14/26 від 16.03.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 7/1 від 16.02.2011 р.;

від прокуратури: Коннова Н.В., посвідчення № 218 від 14.02.2007 р..

Рішення приймається після перерви, оголошеної у судовому засіданні 20.10.2011 р. до 09 год. 30 хв. в порядку ст. 77 ГПК України в реагування на усне клопотання представника відповідача.

20.10.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Прокурора Полтавського району Полтавської області, м. Полтава в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ в особі Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", м. Київ в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", с. Розсошенці про стягнення з Закритого акціонерного товариства "АМА", м. Полтава 101 495,52 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між Східно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" та Закритим акціонерним товариством "АМА" 10.07.2008 р. Договору № 4/2008 на проведення сейсморозвідувальних робіт на Ковалівсько - Сулимівській площі, з яких: 75000,00 грн. основний борг, 20824,92 грн. інфляційні нарахування, 5670,60 грн. три відсотки річних.

Прокурор Полтавського району Полтавської області супровідним листом № 100-373/11 від 13.10.2011 р. (вх. № 16123д від 14.10.2011 р.) в порядку ст. 22 ГПК України надав суду заяву № 100-373/11 від 13.10.2011 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 117236,45 грн., з яких: 75000,00 грн. основний борг, 9450,00 пеня, 26095,90 грн. інфляційні нарахування, 6689,55 грн. три проценти річних.

Відповідно до статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Прокурор, який бере участь у справі, згідно із ст. 29 ГПК України несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Суд приймає заяву Прокурора Полтавського району Полтавської області про збільшення розміру позовних вимог як таку, що відповідає чинному процесуальному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції вищевикладеної заяви Прокурора Полтавського району Полтавської області.

Позивач - Міністерство екології та природних ресурсів України - факсом надіслав суду письмові пояснення по справі № 133/06/11 від 19.09.2011 р. (вх. № 14648д від 20.09.2011 р.), у яких повідомив про підтримання позову Прокурора Полтавського району Полтавської області та просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника з огляду на значну завантаженість. Судом клопотання задоволено як таке, що не суперечить чинним процесуальним нормам. Крім цього, останній надав суду додаткові письмові пояснення по справі № 199/06-2 від 18.10.2011 р. (вх. № 16351д від 19.10.2011 р.), у яких зазначає про підтримання заяви Прокурора Полтавського району Полтавської області про збільшення позовних вимог.

Позивач - Східно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" - листом № 984 від 12.09.2011 р. (вх. № 14291д від 12.09.2011 р.) повідомив суд про підтримання позову Прокурора Полтавського району Полтавської області та надав відзив на заперечення № 1103 від 12.10.2011 р. (вх. № 16088д від 13.10.2011 р.), у якому зазначає про подання позову саме в інтересах держави.

Відповідач надав суду заперечення на позовні вимоги № 44юр. від 19.09.2011 р. (вх. № 14637д від 20.09.2011 р.), у яких зазначає про неналежність позивача та прохає залишити позовну заяву без розгляду з огляду на те, що позивачем прокурор визначив Міністерство екології та природних ресурсів України, яке не є стороною спірного договору. Судом клопотання відхилено за обґрунтуванням, наведеним в мотивувальній частині даного рішення. Крім цього, останній надав суду клопотання № б/н від 20.10.2011 р. (вх. № 16422д від 20.10.2011 р.) про застосування строків позовної давності щодо стягнення з відповідача пені за порушення взятих на себе зобовязань. Судом клопотання задовольняється за обґрунтуванням, наведеним в мотивувальній частині даного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, оцінивши надані докази,

встановив:

10.07.2008 р. між Східно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією ДГП "Укргеофізика" (виконавець) та закритим акціонернимтовариством "АМА" (замовник) укладено Договір № 4/2008 про проведення сейсморозвідувальних робіт на Ковалівсько-Сулимівській площі (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання провести сейсморозвідувальні роботи МСГТ на Ковалівсько-Сулимівській площі з метою уточнення її структурно-тектонічної будови по візейських відкладах.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- термін виконання робіт, види та обсяги робіт, перелік результативних матеріалів досліджень викладено в Додатках № 2, 3, 4, що є невідємною частиною Договору (п. 1.2 Договору);

- за виконані роботи по цьому Договору замовник сплачує виконавцю за сейсморозвідувальні роботи згідно з протоколом погодження договірної ціни відповідно до додатку № 1 до Договору, а саме: 150 000,00 грн. за перший етап, 2 000 000,00 грн. за другий етап, 150 000,00 грн. за третій етап (п. 2.1 Договору);

- розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом попередньої оплати кожного етапу: першого етапу - в розмірі 50 % договірної ціни етапу, другого - 30 % договірної ціни етапу, третього - 50 % договірної ціни етапу. Подальші розрахунки за кожний етап здійснюються в процесі виконання робіт щомісячно в 10-денний термін після підписання акту обміру виконаних робіт замовником (п. 2.2 Договору);

- в разі порушення замовником встановленого у п. 2.2 строку проведення розрахунків за виконані роботи він зобовязаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості (п. 5.5 Договору);

- даний Договір діє з часу підписання до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим Договором (п.6.1 Договору).

За даними позивача 18.07.2008 р. на виконання умов Договору замовником проведено передплату в сумі 75000,00 грн. (50 % вартості першого етапу). Східно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією ДГП "Укргеофізика" виконано договірні зобовязання та проведено перший етап робіт (детальну обробку та інтерпретацію 60 км профілів МСГТ Ковалівсько-Сулимівської площі), про що свідчить акт № 1 від 29.09.2008 р. обміру геологорозвідувальних робіт на Ковалівсько-Сулимівській площі за вересень 2008 р. згідно Договору № 4/2008 від 10.07.2008 р., підписаний та скріплений печатками обох сторін (а.с. 33).

Як зазначає у позовній заяві Прокурор Полтавського району Полтавської області, за результатами проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що закритим акціонернимтовариством "АМА" в порушення взятих на себе зобовязань не проведено оплату решти вартості виконаних робіт першого етапу за вищезазначеним Договором.

З огляду на невиконання відповідачем договірних зобов'язань з метою досудового врегулювання спору 09.11.2009 р. на адресу замовника направлено претензію № 2325 та 05.08.2011 р. - вимогу № 837.

За даними позивача на момент подання позову заборгованість відповідача за виконані роботи складає 75000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Вважаючи інтереси держави порушеними, Прокурор Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України в особі Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" звернувся до суду з позовом стягнення з закритого акціонерноготовариства "АМА" 117236,45 грн. (з урахуванням вищенаведеної заяви № 100-373/11 від 13.10.2011 р. про збільшення позовних вимог), з яких: 75000,00 грн. основний борг, 9450,00 пеня, 26095,90 грн. інфляційні нарахування, 6689,55 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Пунктом 2 частини 1 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року по справі № 1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В позовній заяві прокурор обґрунтував порушення інтересів держави тим, що Міністерство здійснює покладені на нього державою завдання через утворені державні підприємства, несвоєчасне надходження коштів на рахунки виконавця порушує економічні інтереси держави, оскільки не дає змоги належним чином здійснювати наукову та виробничу діяльність з геологічного вивчення надр, що не дозволяє державі отримувати дані про нові родовища корисних копалин, що в свою чергу негативно позначається на розвитку економіки України.

Згідно статуту Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 480 від 07.11.2006 р., підприємство створене з метою здійснення наукової та виробничої діяльності з геологічного вивчення надр, пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, рудних, нерудних та інших корисних копалин, проведення досліджень, необхідних для контролю за їх розробкою та експлуатацією, пошуку підземних вод і буріння свердловин на воду, проведення екологічних та інженерно-геологічних досліджень. Згідно п. 4.2 Статуту, майно підприємства єдержавною власністюі закріплюється за ним на праві господарського відання. Аналогічну діяльність здійснює філія підприємства - Східно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", про що свідчить Положення, затверджене наказом генерального директора ДГП "Укргеофізика" від 17.01.2007 р.. У відповідності до Статуту Державне геофізичне підприємство "Укргеофізика" входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, який є представником власника і виконує його функції в межах, визначених чинним законодавством України. Указом Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 "Про оптимізацію системи органів виконавчої влади" назву Міністерства охорони навколишнього природного середовища України змінено на Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України), яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної небезпеки, поводження з відходами, пестицидами і агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (надр, поверхневих та підземних вод, внутрішніх морських вод і територіального моря, атмосферного повітря, лісів), тваринного (у тому числі водних живих ресурсів, мисливських та не мисливських видів тварин) і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод та інше. Мінприроди утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, виконує в межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності.

З огляду на вищевикладене, звернення прокуратури України з позовами в інтересах держави, які в даному спорі співпадають з інтересами Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ в особі Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", м. Київ в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", с. Розсошенці, є правомірним.

Доводи відповідача щодо неналежності позивача є необґрунтованими, а тому у клопотанні про залишення позову без розгляду з огляду на викладене слід відмовити.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором на проведення першого етапу сейсморозвідувальних робіт на Ковалівсько - Сулимівській площі, що підтверджується актом № 1 від 29.09.2008 р. обміру геологорозвідувальних робіт на Ковалівсько-Сулимівській площі за вересень 2008 р. згідно Договору № 4/2008 від 10.07.2008 р. (а.с. 33) та не заперечуєтсья відповідачем. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України вартість виконаних роботи (за мінусом попередньої оплати) не провів, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 75000,00 грн.. Дана обставина відповідачем також не заперечується.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 75000,00 грн. основного боргу за виконані сейсморозвідувальні роботи підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.5 Договору визначено, що в разі порушення замовником встановленого у п. 2.2. строку проведення розрахунків за виконані роботи він зобовязаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Прокурором Полтавського району у позовній заяві розмір пені визначено в сумі 9450,00 грн. (з урахуванням вищевикладеної заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідачем до прийняття рішення по справі до суду подано клопотання № б/н від 20.10.2011 р. (вх. № 16422д від 20.10.2011 р.) про застосування строків позовної давності щодо стягнення з закритого акціонерноготовариства "АМА" пені за порушення взятих на себе зобовязань.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а відповідно до матеріалів справи, позивачем пропущено вказаний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Виходячи зі змісту ст. 267 Цивільного кодексу України, поважними можливо визнати лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами відповідних правовідносин певних дій.

За даними позивача пеня у сумі 9450,00 грн. нарахована за період з 08.09.2008 р. по 08.03.2009 р.. У клопотанні відповідач посилається на п. 2.2. Договору, яким передбачено, що оплата за кожний етап робіт проводиться протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписаний та скріплений печатками сторін 29.09.2008 р..

Таким чином, з 10.10.2008 р. у позивача виникло право нарахування пені протягом наступних шести місяців, тобто до 10.04.2009 р. До суду з позовною заявою останній звернувся лише у серпні 2011 р., тобто, після спливу строку позовної давності. Клопотання про відновлення строку позовної давності позивачем не заявлялося, не наводилися обставини, які б свідчили про неможливість стягнення грошових коштів. Останній не був позбавлений права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені в межах строку позовної давності.

Заперечення відповідачем позовних вимог з огляду на пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом в частині заявленої до стягнення суми пені суд визнає обґрунтованим виходячи з вищевикладеного. Отже, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача пені у сумі 9450,00 грн. за порушення взятих на себе зобовязань.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 6689,55 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 26095,90 грн. за період з 08.09.2008 р. по 20.08.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є частково правомірними, а тому підлягають задоволенню в розмірі 6441,78 грн. трьох процентів річних та 25875,00 грн. інфляційних нарахувань за період з 10.10.2008 р. по 20.08.2011 р. відповідно з огляду на невірне визначення позивачем дати початку періоду прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за Договором (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 75000,00 грн. основного боргу, 25875,00 грн. інфляційних нарахувань та 6441,78 грн. трьох відсотків річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, ст. 82-85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "АМА" (36000, м. Полтава, пров. Піонерський, 4), р/р 260060008101 в Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832, код ЗКПО 31174907 на користь Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35) в особі Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" (03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 10) в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" (38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Леніна, 1), р/р 260041489 в АБ "Полтава-Банк", код ЄДРПОУ 0143813, МФО 331489 : 75 000,00 грн. основного боргу, 25875,00 грн. інфляційних нарахувань, 6 441,78 грн. трьох відсотків річних, 1 073,17 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 9 450,00 грн. пені, 220,90 грн. інфляційних нарахувань, 247,77 грн. три відсотки річних у позові відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам та Прокурору Полтавського району Полтавської області за адресами, зазначеними у його вступній частині, а також Прокуратурі Полтавської області.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 24.10.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.