Рішення № 19899632, 24.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р. Справа № 5016/3287/2011(8/156)

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”,

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

54000, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 1040 грн. 76 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, дов. № 09/44 від 03.10.2011р.

Від відповідача Фізична особа підприємець ОСОБА_2.

Суть спору: 29.09.2011р. Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) коштів у сумі 1040 грн. 76 коп. вартості теплової енергії, спожитої в період з листопада 2008 року по грудень 2009 року, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що в період, за який позивач просить стягнути з нього вартість спожитої теплової енергії, він мав договірні відносини з Обласним комунальним підприємством (ОКП) “Миколаївоблтеплоенерго”, оформлені договором № 5057 від 01.08.2004р., на підставі якого відповідач споживав і користувався тепловою енергією. Відповідач зазначає, що договірні відносини з позивачем виникли в нього тільки з 01.09.2009р., з укладенням договору № 3090 від 01.09.2009р., за умовами якого він своєчасно сплачує за надані послуги з теплопостачання. Крім цього, вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на ст. ст. 526, 530 ЦК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -

встановив:

01.09.2009р. між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3090 (далі - Договір).

Раніше, 25.12.2001р. Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради надано відповідачу Дозвіл № 000494 на право розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаєва (магазину). Місце здійснення діяльності -АДРЕСА_2.

Позивач здійснює постачання теплової енергії до будинку № 2 по вул. 11 Поздовжній, в якому, починаючи з 25 грудня 2001 року, був розташований магазин продовольчих товарів. Таким чином, підключення належного відповідачу обєкту, розташованого в житловому будинку у АДРЕСА_2, до теплозабезпечення відбувається одночасно з підключенням такого будинку, який має єдину систему централізованого опалення.

Теплопостачання будинку, в якому розташований продовольчий магазин, належний відповідачу, підтверджується нарядами на включення системи опалення будинку АДРЕСА_2.

Таким чином, відповідач в період з листопада 2008 року по квітень 2009 року споживав теплову енергію без письмового оформлення договірних відносин за адресою: АДРЕСА_2 (магазин продовольчих товарів).

За вказаний період, з листопада 2008 року по квітень 2009 року, позивач поставив відповідачу теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 1040 грн. 76 коп. Оскільки будинок АДРЕСА_2 не оснащений приладом обліку теплової енергії, нарахування здійснені позивачем розрахунковим способом, що відповідає вимогам абзацу 2 пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (далі - Правила). Згідно з названим пунктом Правил у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Вартість спожитої теплової енергії відповідач не оплачував. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту в період з листопада 2008 року по грудень 2009 року теплову енергію складає 1040 грн. 76 коп. (розгорнутий розрахунок наведений позивачем на а.с. 10, 67, 68).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відтак, між сторонами існує правовідношення, в якому одна сторона боржник (відповідач у справі), зобов'язана вчинити на користь другої сторони кредитора (позивач у справі), певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, навіть за відсутності договору між сторонами, відповідач зобовязаний оплатити позивачу отриману теплову енергію.

Оскільки строк виконання відповідачем зобовязання нічим не регламентований, підлягає застосуванню ст. 530 ЦК України, за змістом ч. 2 якої, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час; боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

01.09.2011р. позивач направив відповідачу повідомлення-вимогу № 595-ю від 30.08.2011р. про сплату 1040 грн. 76 коп. вартості спожитої відповідачем теплової енергії в період з листопада 2008 року по грудень 2009 року.

Таким чином, виконати обов'язок щодо оплати спожитої теплової енергії у сумі 1040 грн. 76 коп., відповідач повинен був у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, - тобто до 08.09.2011р.

Вимогу позивача про сплату грошових коштів у сумі 1040 грн. 76 коп. відповідач залишив без відповіді та задоволення, чим змусив позивача звернутися до суду з даним позовом.

Станом на день розгляду справи сума у розмірі 1040 грн. 76 коп. залишається несплаченою відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача щодо існування в нього договірних відносин з ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”, оформлених договором № 5057 від 01.08.2004р., на підставі якого він споживав і користувався тепловою енергією в період з листопада 2008 року по грудень 2009 року, судом відхиляються, оскільки по-перше: згідно з умовами Додатку № 1 до договору № 5057, укладеного 01.08.2004р. між ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та відповідачем, теплова енергія мала відпускатись ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” відповідачу на інший обєкт - за адресою АДРЕСА_1 (адреса місця проживання відповідача); по друге: з листа ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” від 15.11.2011р. за № 7354/юр вбачається, що договір № 5057, укладений 01.08.2004р. між ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та відповідачем, сторонами не виконувався, оскільки на обєкт за адресою: АДРЕСА_1, з 15.10.2004р. подача теплоносія на опалення та гаряче водопостачання здійснюється позивачем на підставі укладеного з ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” Договору № 1 на транспортування теплової енергії у гарячій воді. У вказаному листі також зазначається, що ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” не було надано відповідачу жодного рахунку та ніяких оплат від відповідача за опалення на розрахунковий рахунок ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” не надходило.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 11, 509, 510, 526, ч. 2 ст. 530 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (54000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966):

- 1040 (одна тисяча сорок) грн. 76 коп. - вартість спожитої теплової енергії на розрахунковий рахунок 26034001411 в МОУ ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 326461;

- 102 (сто дві) грн. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на розрахунковий рахунок 260083011411 в ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 326461.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “29” листопада 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька