Рішення № 19899587, 23.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 5016/3549/2011(7/164)

м. Миколаїв

За позовом: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”, 54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а

До відповідача: Приватного підприємства “Лексіор”, 54008, м.Миколаїв, вул. Чигріна, 242-а

про: стягнення з відповідача 1778,39 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 5997/0-1 від 28.10.2010 року

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Приватного підприємства “Лексіор” 1597,61 грн. основного боргу, 34,92 грн. інфляційних, 24,85 грн. 3% річних, 121,01 грн. пені.

Позивачем в судовому засіданні 23.11.2011 року до суду подана заява про зменшення позовних вимог в якій він зазначає, що в звязку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача, - 34,92 грн. інфляційних, 24,85 грн. 3% річних та 121,01 грн. пені.

Відповідач в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 24.10.2011р. не виконав, правом встановленим ст. 59 ГПК України щодо надання відзиву по суті позовних вимог не скористався, відзив по суті позовних вимог не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 24.10.2011 року, вказана ухвала була надіслана відповідачеві та повернулась до суду з відміткою пошти з зазначенням причин невручення, оскільки ухвала суду від 24.10.2011 року була направлена на адресу відповідача: 54008, м.Миколаїв, вул. Чигріна, 242-а, яка зазначена в позовній заяві та довідці із ЄДР станом на 18.11.2011 року роздрукованої судом з веб-сайту Єдиного державного реєстру, то за таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2009р. за № 5055 між ОКП «Миколаївоблтеплоенерго»та Приватним підприємством “Лексіор” було укладено договір на постачання теплової енергії (Далі - Договір).

За умовами Договору позивач зобовязався відпускати теплову енергію споживачу, а останній, в свою чергу зобовязався використати теплову енергію для обєктів, перерахованих у додатку № 1 цього Договору та розрахуватись за неї на умовах передбачених Договором.

Позивачем умови договору виконувались належним чином.

Так, обєкт споживача був підключений до опалення 14.10.2010р., що підтверджується нарядом № 1671 від 01.10.2010р. (а.с. 10).

Пунктом 1.8 Договору сторони передбачили, що всі розрахунки по даному Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року, шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у додатку № 1 договору до 5 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним (п.1.9 Договору).

Виконуючи умови договору, позивач поставив споживачу у період з 01.03.2011 року по 04.04.2011 року теплової енергії на загальну суму 1597,61 грн. (з урахуванням переплати на 01.03.2011 року 0,66 грн.), що підтверджується рахунками від 21.03.2011 року та від 26.04.2011 року (а.с. 16-17) які були направлені на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами згрупованих рекомендованих листів (а.с.18-19).

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлену теплову енергію не розрахувався, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію.

В судовому засіданні 23.11.2011 року представником позивача до суду подана заява про зменшення позовних вимог в якій він зазначає, що 04.11.2011 року відповідачем було сплачено суму основного боргу, в підтвердження чого позивачем надана бухгалтерська довідка від 04.11.2011 року. Позивач зазначає, що 34,92 грн. інфляційних, 24,85 грн. 3% річних та 121,01 грн. пені, - залишились несплаченими відповідачем та просить задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату отриманої теплової енергії та судові витрати по справі.

Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідач 04.11.2011 року погасив заборгованість в сумі 1597,61 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою відповідача від 04.11.2011 року, то провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію в розмірі 1597,61 грн. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п.1.9 договору, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання грошових зобовязань і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання за вимогою кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно з умовами п. 5.1 Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 18.04.2011р. по 14.10.2011р. на загальну суму 121,01 грн. згідно наданого розрахунку. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані відповідно до вимог Договору та Закону та підлягають задоволенню.

Окрім пені, на підставі приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з 06.04.2011р. по 30.06.2011р. в сумі 34,92 грн. та 3% річних за період з 06.04.2011р. по 14.10.2011р. в сумі 24,85грн.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 80, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за спожиту Приватним підприємством “Лексіор” теплову енергію в сумі 1597,61 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Лексіор” (54008, м.Миколаїв, вул. Чигріна, 242-а, р/р № 26007331043001, МФО 326610, код ЄДРПОУ 31199539) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»(54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, р/р 260029130 МОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 31319242) 34,92 грн. інфляційних, 24,85 грн. 3% річних, 121,01 грн. пені, 102,00 грн. держмита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повний текст рішення складено 28.11.2011 року.

Суддя Н.О.Семенчук