Рішення № 19898464, 22.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5016/3576/2011(1/220)

м. Миколаїв

За позовом: Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго”

/юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40/

/поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94 /

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагротранс”

/54017 , м. Миколаїв, пр. Леніна, 67/

про: стягнення 559, 40 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 01/33-191 від 10.05.11р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 545,90 грн., пені в сумі 6,26 грн., інфляційних в сумі 5,88 грн., 3% річних в сумі 1,50 грн.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 25.10.2011р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача (54017 , м. Миколаїв, пр. Леніна, 67). Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвали господарського суду від 25.10.2011р. щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача - суд

встановив:

19.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 44/5768 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 30,00 кВт., а відповідач зобовязався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.3.3 договору, позивач зобовязався відпускати відповідачу електроенергію, а відповідач зобовязався оплачувати вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатку № 10 та № 4 до договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 10 до договору рахунки на оплату за фактично використану за розрахунковий період електроенергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Відповідно до акту технічної перевірки від 25.03.2011р., у відповідача було виконано ліквідацію точки обліку, згідно заяви споживача. На час ліквідації покази приладу обліку споживача становили 6268 кВт/год.

На підставі вищевказаного позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію за березень 2011р. на суму 545,90 грн. на виставив на оплату рахунок № 44/5768/3 від 12.04.2011р.

Разом з тим, в порушення умов договору, відповідачем вартість спожитої електричної енергії сплачена не була.

Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом за розрахунком позивача цілком обґрунтовано складає 545,90 грн.

Нормами ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10, споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення пеню в сумі 6,26 грн. за період з 19.04.2011р. по 16.05.2011р., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1,50 грн. за період з 08.12.2010р. по 16.05.2011р. та 5,88 грн. індексу інфляції за період з 08.12.2010р. по 16.05.2011р..

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагротранс” /54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 67, код ЄДРПОУ 30826881/ на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” /54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393/ основний борг в сумі 545,90 грн., пеню в сумі 6,26 грн., інфляційні в сумі 5,88 грн., 3% річних в сумі 1,50 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2011 року.