Ухвала суду № 19897564, 22.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"22" листопада 2011 р.Справа № 5016/3889/2011(15/79) Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Алекс-Плюс”, 54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 63/2, код ЄДРПОУ 39738303, адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, а/с 68

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Лилиана Грей”, 54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 107/1, код ЄДРПОУ 37104023

про банкрутство.

Суддя Ржепецький В.О.,

за участю представників сторін:

від кредитора: ОСОБА_1, довіреність від 19.07.11р.

від боржника: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.11.11р., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс-Плюс” порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилиана Грей” за ознаками ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розгляд справи призначено на 22.11.11р.

Боржник в судове засідання не з`явився, відзиву на заяву не надав. Ухвалу про порушення справи про банкрутство направлено боржнику рекомендованим листом за адресою, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 07.11.11р.: м. Миколаїв, пр.. Леніна, 107/1. Поштовим відділенням рекомендований лист повернуто на адресу суду без вручення з позначкою про необхідність зазначення номеру офіса, оскільки в будинку багато організацій.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Пункт 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.11.11р., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс-Плюс” порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилиана Грей” за ознаками ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Заяву мотивовано тим, що боржник має безспірну кредиторську заборгованість в сумі 424436,00 грн., відсутній за адресою місцезнаходження.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст. 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На підтвердження факту відсутності боржника за адресою місцезнаходження кредитором додано до заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.11.11р., згідно якого до реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Ухвалою суду від 08.11.11р. судом зобов`язано заявника надати суду довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно кредитора та боржника станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство, докази несплати заборгованості на дату подання заяви до суду, кандидатуру арбітражного керуючого та його згоду на призначення ліквідатором у справі.

На виконання вимог ухвали суду заявником надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилиана Грей” станом на 16.11.11р.

Згідно вказаної довідки 31.03.11р. до реєстру внесено запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилиана Грей” за адресою місцезнаходження.

Разом з тим, 22.08.11р. до реєстру внесено запис, відповідно до якого засновниками товариства прийнято рішення про відміну власного рішення про припинення юридичної особи.

При цьому, вказаний реєстраційний запис містить посилання на місцезнаходження підприємства.

Господарський суд зазначає, що прийняття засновниками товариства будь-яких рішень є обєктивним та незаперечним фактом, який свідчить про здійснення останнім господарської діяльності та, враховуючи порядок внесення даних до Єдиного державного реєстру, ставить під сумнів достовірність внесених до нього даних стосовно відсутності підприємства за місцезнаходженням.

Наведене спростовує відповідні доводи, покладені кредитором в основу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а отже, підстави порушення справи про банкрутство, передбачені зазначеною нормою, відсутні.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 “Про судову практику в правах про банкрутство” від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: “Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 7 ч. 1 ст. 40, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

СуддяВ.О.Ржепецький