Рішення № 19897555, 15.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5016/2599/2011(8/144)

За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт” Державне підприємство “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес”,

04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36,

до Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”,

54017, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120,

про стягнення 1166869 грн. 20 коп.,

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники сторін:

Від позивача - не зявився.

Від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 902 від 25.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство Державної компанії “Укрспецекспорт” Державне підприємство “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (далі відповідач) грошових коштів у сумі 1166869 грн. 20 коп., з яких:

1090189 грн. 88 коп. основний борг;

16710 грн. 28 коп. три проценти річних;

1870 грн. 00 коп. пеня;

43168 грн. 24 коп. штраф відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу (далі ГК) України;

700 грн. 00 коп. штраф відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України;

10390 грн. 80 коп. та 3840 грн. 00 коп. оплата за експедирування та митне

оформлення товарів.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 11668 грн. 69 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За клопотанням відповідача у судовому засіданні 25.10.2011р. оголошено перерву; 15.11.2011р. засідання поновлено.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву; у судовому засіданні визнав основний борг повністю, однак звернувся до суду з клопотанням № 959 від 11.11.2011р. про зменшення штрафних санкцій та звільнення від сплати судових витрат; заявою від 15.11.2011р. № 966 просить відстрочити виконання рішення на 6 місяців. Обидві заяви однакові за змістом і всупереч приписам ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України не підтверджені жодними доказами. Обговоривши клопотання, господарський суд відхилив їх повністю, адже викладені в них обставини не чим не підтверджені.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

10.06.2010р. між сторонами було укладено договір №21 про організацію та проведення демонстраційного показу (далі Договір), за умовами якого позивач зобовязався від свого імені, але за рахунок відповідача, укласти з третіми особами договір на перевезення бронетранспортеру БТР 7 (далі Вироб) та боєприпасів з пункту пропуску через державний кордон України та договір перевезення Виробу у зворотньому напрямку, з оформленням дозвільних документів і здійсненням митного оформлення. Конкретний перелік правочинів, юридичних дій, які відповідач доручає, а позивач зобовязується вчинити за рахунок відповідача, зазначений в п.3.2 цього Договору.

Згідно п.п. 6.1, 6.2 Договору відповідач зобовязався сплатити позивачу 10000 грн. за надання останнім послуг, а також повністю відшкодувати витрати позивача, що повязані з виконанням даного Договору. Згідно з п. 6.3 Договору витрати відшкодовуються відповідачем протягом 10 днів з дати письмової вимоги позивача.

Розділом 7 Договору сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав умови Договору і 30.12.2010р. звернувся до відповідача з листом вимогою № 4243 про відшкодування витрат в сумі 1080189 грн. 88 коп. та сплату 10000 грн. за надані послуги.

Понесення позивачем витрат у сумі 1080189 грн. 88 коп. підтверджується доданими до листа вимоги № 4243 від 30.12.2010р. документами, зокрема платіжними дорученнями:

№1332 від 23.09.2010р. на суму 93563 грн. 28 коп. (а.с. 36);

№1356 від 27.09.2010р. на суму 752000 грн. 00 коп. (а.с. 43);

№1431 від 06.10.2010р. на суму 7198 грн. 92 коп. (а.с. 54);

№1441 від 07.10.2010р. на суму 205 грн. 68 коп. (а.с. 55);

№336 від 11.10.2010р. на суму 4320 грн. 00 коп. (а.с. 60);

№1525 від 25.10.2010р. на суму 360 грн. 00. (а.с. 63);

№1632 від 27.10.2010р. на суму 222542 грн. 00 коп. (а.с. 68),

загальна сума за якими складає 1080189 грн. 88 коп.

Таким чином, відповідно до розділу 6 Договору, відповідач повинен був сплатити позивачу 1090189 грн. 88 коп. протягом 10 днів з дати письмової вимоги (30.12.2010р.), тобто до 09.01.2011р., однак дотепер зобовязання не виконав. Несплатою грошових коштів відповідач порушує право позивача та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, як що він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України)

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладених обставин та враховуючи наведені норми закону, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за Договором у сумі 1090189 грн. 88 коп. та три проценти річних за 187 днів прострочення з 10.01.2011р. у сумі 16710 грн.28 коп., підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог на загальну суму 59969 грн. 04 коп., суд виходить з такого:

- одним з правових наслідків порушення зобовязання, встановлених ст. 611 ЦК України, є сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Згідно зі ст. 546 ЦК України неустойка є видом забезпечення виконання зобовязання.

Як вже зазначалося, відповідальність сторін визначена у п. 7.1 Договору “згідно з чинним законодавством”, про сплату/стягнення неустойки в Договорі не йдеться. Законом (ст. 547 ЦК України) встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі; правочин, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За таких обставин, нарахування позивачем штрафів і пені у сумі 45738 грн. 24 коп. (43168,24грн. + 700,00грн. + 1870,00 грн.) суперечить приписам чинного законодавства, тому стягненню не підлягають і в цій частині позову слід відмовити.

-як зазначає сам позивач у позовній заяві, вимога про стягнення коштів в розмірі 10390 грн. 80 коп. та 3840 грн. 00 коп., сплачених платіжними дорученнями № 147 від 04.02.2011р. та № 264 від 25.02.2011р. (а.с. 73, 74) за експедирування та митне оформлення товарів, відповідачу не направлялася. Відтак, обовязок сплатити ці суми у відповідача не виник, а позовна вимога про стягнення 10390 грн. 80 коп. та 3840 грн. 00 коп. суперечить п.6.3 Договору, є передчасною і задоволенню не підлягає.

Згідно з приписами ст. ст. 525, 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умови не допускається.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове (на 94,86%) задоволення позову.

Згідно з приписами ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (54017, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120; ідентифікаційний код 07856371) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт” Державне підприємство “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; ідентифікаційний код 05311609) грошові кошти у сумі: 1090189 (один мільйон девяносто тисяч сто вісімдесят девять) грн. 88 коп. заборгованість за договором № 21 від 10.06.2010р.; 16710 (шістнадцять тисяч сімсот десять) грн. 28 коп. три проценти річних; 11069 (одинадцять тисяч шістдесят девять) грн. 00 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 248 (двісті сорок вісім) грн. 79 коп. на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 59969 грн. 04 коп. в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21 листопада 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька