Рішення № 19897493, 15.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5016/3424/2011(8/171)

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 115, кв. 62;

до відповідача Дочірнього сільськогосподарського підприємства

“Миколаївська птахофабрика” Закритого акціонерного товариства “Аваль-

Еталон”,

57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул.

Центральна, 1-А,

про стягнення коштів у сумі 200510 грн. 96 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, дов. від 26.08.2009р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” Закритого акціонерного товариства “Аваль-Еталон” (далі - відповідач) коштів у сумі 200510 грн. 96 коп., з яких: 192419 грн. 71 коп. основний борг; 6407 грн. 58 коп. пеня; 1683 грн. 67 коп. три проценти річних, у звязку із неналежним виконанням умов укладених сторонами Договорів № 10/11/10, № 20/12/10, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 12.10.2011р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала отримана відповідачем 18.10.2011р., про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався; у відзиві на позовну заяву підтвердив існування заборгованості у розмірі 192419 грн. 71 коп., а також повідомив про намір розстрочити сплату боргу та укладення з відповідачем мирової угоди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

На виконання умов, укладених сторонами Договорів № 10/11/10 та № 20/12/10 (далі - Договори), позивач, за видатковими накладними № ЗВ-0000013 від 06.12.2010р., а також № ЗВ-0000019 від 23.12.2010р., поставив відповідачу виготовлених виробів на загальну суму 250173 грн. 05 коп.

Відповідно до п. 1.2 Договорів відповідач зобовязався оплатити і прийняти виготовлені вироби на умовах цих Договорів.

Пунктом 2.4 Договорів сторони встановили, що останній день оплати за поставлені вироби - 01 червня 2011 року.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині проведення оплати вартості поставлених виробів належним чином не виконав, здійснив лише часткову оплату на суму 57753 грн. 34 коп. Таким чином залишок боргу, станом на день розгляду спору, складає 192419 грн. 71 коп.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.2 Договорів встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлені вироби, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача неустойку у вигляді пені у розмірі 120 % від ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобовязання.

Отже, у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договорами в частині проведення оплати за поставлені вироби, з відповідача на користь позивача на підставі п. 3.2 Договорів, а також ст. ст. 549, 611 ЦК України, ст. 230 ГК України, підлягає стягненню пеня, розмір якої складає 6407 грн. 58 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а. с. 8).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних у сумі 1683 грн. 67 коп. (розгорнутий розрахунок наведений позивачем на аркуші справи 8).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договорами складає 200510 грн. 96 коп. (192419 грн. 71 коп. + 6407 грн. 58 коп. + 1683 грн. 67 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорах сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” ЗАТ “Аваль-Еталон” (57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с-ще Весняне, вул. Центральна, будинок, 1-А; ідентифікаційний код 30124834) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 192419 (сто девяносто дві тисячі чотириста девятнадцять) грн. 71 коп. - основного боргу; 6407 (шість тисяч чотириста сім) грн. 58 коп. пені, 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 67 коп. три проценти річних; 2005 (дві тисячі пять) грн. 11 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “18” листопада 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька