Ухвала суду № 19897216, 08.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

08.12.11 Справа№ 5015/6476/11

Суддя господарського суду Львівської області В.М.Пазичев, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОН», м. Львів

до відповідача 1:Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 2:Акціонерного товариства закритого типу «Львівський універмаг «На ринку», м. Львів

про:визнання недійсним договору оренди від 20.10.2009 р. Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Башак

Представники:

від позивача:Не з»явився

від відповідача 1:ОСОБА_1-представник, довіреність від 04.01.2011 року

від відповідача 2:Не з»явився Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОН», м. Львів до відповідачів Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів та до Акціонерного товариства закритого типу «Львівський універмаг «На ринку», м. Львів про визнання недійсним договору оренди від 20.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.11.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 04.11.2011 року. Ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи відкладено до 23.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено до 08.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника позивача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.11.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 28.11.2011 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Позивач 04.11.2011 р. подав через канцелярію суду (вх. № 25753/11) клопотання про відкладення розгляду справи для подання доказів у справі.

23.11.2011 року за вх.№27458/11 позивач подав заяву про відвід судді, яка ухвалою від 23.11.2011 року була відхилена. Представник відповідача 1 та відповідача 2 проти відводу складу суду в судовому засіданні 23.11.2011 року заперечили.

07.12.2011 року за вх.№29094/11 позивач подав заяву про відвід судді, яка ухвалою від 08.12.2011 року була відхилена. Представник відповідача 1 проти відводу складу суду в судовому засіданні 08.12.2011 року заперечив.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.11.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

08.12.2011 року за вх.№29259/11 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.11.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника не забезпечив.

23.11.2011 року за вх.№27478/11 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд припинити провадження у справі, оскільки, юридична особа ТзОВ «БРОН», якою було подано позовну заяву, ліквідована за рішенням суду.

08.12.2011 року за вх.№29266/11 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву (доповнення), в якому просить суд припинити провадження у справі, оскільки юридична особа ТзОВ «БРОН», якою було подано позовну заяву, ліквідована за рішенням суду.

07.12.2011 року за вх.№29147/11 від Львівського закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Львів»поступила заява про залучення до участі у справі ЛЗАТ «Торговий дім»Львів»як балансоутримувача спірних приміщень по вул.Шевська,1, котрі з 1993 року є у повному господарському віданні ЛЗАТ «Торговий дім»Львів». В заяві зазначається, що позивачем в судових засіданнях були заявлені відводи суду з мотивів забезпечення безпеки складу суду. Відповідач 1 проти заявленої заяви заперечив та просить суд її відхилити, оскільки ЛЗАТ «Торговий дім»Львів»не являється балансоутримувачем спірних приміщень, юридичну особу ЛЗАТ «Торговий дім»Львів»припинено шляхом перетворення у ТзОВ «АТД Львів», а також повноваження гр.Ю.Локатира не підтверджено належними доказами.

Як вбачається із позовної заяви, позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю «БРОН», код ЄДРПОУ 23886756. Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи, 14.06.2011 року Львівський окружний адміністративний суд, розглянувши справу №2а-5295/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова до ТзОВ «БРОН»виніс постанову, якою постановив: припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОН»(код ЄДРПОУ 23886756, 79044, м.Львів, вул.Донцова,10/1). Доказів оскарження чи скасування цього судового рішення не надано, тобто воно набрало законної сили.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданого 30.11.2011 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Возним Л.Є. вбачається, що юридичної особи з ідентифікаційним кодом №23886756 у реєстрі немає.

Згідно ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч.1 ст.91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ст.89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Згідно ч.2 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно п.2 ч.1 ст.110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.111 ЦК України, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно п.7 ст.59 ГК України, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно п.4 ч.1 ст.51 ГК України, підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що

набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно Постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-5295/11/1370 від 14.06.2011 року, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності №23886756, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брон»зареєстроване Личаківською районною адміністрацією м.Львова 02.12.1993 року. Відповідача взято на облік Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова 03.11.1995 року за №3156. З довідки Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова №5066/10/19 від 09.03.2011 року вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість по сплаті податків, зборів та інших обов»язкових платежів. А також відсутні відкриті рахунки в установах банків. Згідно Акту Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова №16 від 04.02.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брон»не подає податкову звітність з 1 кварталу 2009 року, чим порушило вимоги п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 94, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський окружний адміністративний суд постановив адміністративний позов задовольнити повністю, припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОН»(код ЄДРПОУ 23886756, 79044, м.Львів, вул.Донцова,10/1).

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Одночасно, суд повідомляє сторони, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч.3 ст.80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У зв”язку з тим, що Закон України «Про судовий збір»набув чинності 01.11.2011 року, а позивач подав позовну заяву 31.10.2011 року, то порядок розподілу судових витрат регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, що діяли на момент звернення з позовом.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію від 05.10.2011 року на суму 85 (вісімдесят п»ять) грн. 00 коп. сплаченого держмита та від 05.10.2011 року на суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. п.6 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі №5015/6476/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОН», м. Львів до відповідачів Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів та до Акціонерного товариства закритого типу «Львівський універмаг «На ринку», м. Львів про визнання недійсним договору оренди від 20.10.2009 р. припинити

Суддя Пазичев В.М.