Рішення № 19897213, 08.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа№ 5015/5882/11

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: ТзОВ НВП «Альком Корпорейшн», м. Львів

про стягнення 13494, 74 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю.Шиманській

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Альком Корпорейшн», м. Львів про стягнення 13494, 74 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.10.2011р.

25.10.2011р., 08.11.2011р, 29.11.2011р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити. В судовому засіданні 08.11.2011р. представником позивача подано клопотання про відшкодування відповідачем судових витрат, пов”язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 1300,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

02.01.2008р. між ФОП ОСОБА_4 (наймодавець) та ФОП ОСОБА_1 (наймач) укладено договір найму нежитлового приміщення №312-п.

Згідно п. 5.3. договору найму, наймач має право здати об»єкт найму (нежитлове приміщення №312 заг. площею 22,0 м.кв. за адресою АДРЕСА_1) третім особам в піднайм чи на інших умовах в межах чинного законодавства.

02.01.2009р. між сторонами укладено договір піднайму нежитлового приміщення №03-312-09-пн.

Відповідно до п.п.1.1 договору, наймач надає, а піднаймач приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення №312 загальною площею 22,0 м.кв., яке знаходиться зав адресою: АДРЕСА_1 для використання у господарських цілях піднаймача.

Умовами договору також визначено орендну плату, яка становить 1666,60 грн. за один місяць, а з 01.02.2009р. 2200,00 грн. (п. 3.1, 3.2 договору). Термін договору оренди визначений до 31.12.2009р. (п.10.1 договору).

Враховуючи, що сторони досягли згоди по основних істотних умовах та формі договору, суд застосовує до сторін наслідки договірних зобов"язань та дає оцінку поданих сторонами доказів в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 02.01.2009р. (в матеріалах справи) наймодавець передав, а піднаймач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 22,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для використання у господарських цілях.

Порядок розрахунків, зокрема, внесення орендної плати, визначено п.п. 3.5 договору, а саме, орендна плата перераховується до 15 числа розрахункового місяця, згідно виставлених рахунків.

У відповідності до умов договору, відповідач взяв на себе зобов”язання своєчасно сплачувати за нього орендну плату.

Згідно ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата- це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.6 договору, у разі дострокового розірвання договору, орендна плата сплачується піднаймачем по день фактичної передачі об»єкту піднайму по акту прийому передачі наймачу. 28.07.2009р. сторонами припинено договірні відносини, про що складено акт прийому-передачі орендованого майна. Згідно поданого розрахунку заборгованості, відповідач допустив заборгованість з орендної плати за період березень-липень 2009р. в розмірі 10787,10 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків ( в матеріалах справи).

Гарантійним листом №777/2807/01 від 28.07.2009р. відповідач гарантував здійснення оплати в сумі 10787,10 грн., проте на час розгляду справи в суді, заборгованість не сплачена.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 2006,34 грн. та 3% річних на загальну суму 701,30 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат в сумі 1300,00 грн. (квитанція №ПН2136 від 06.11.2011р.) на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси позивача в суді при розгляді даної справи на підставі договору про надання юридичних послуг від 08.11.2011р., укладеного з позивачем та акту №02 приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 08.11.2011р.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносять витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача судові витрати, в тому числі й витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.179, 193, 286 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Альком Корпорейшн», м. Львів, вул. Джерельна, 49/1 (код ЄДРПОУ 22331803) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний НОМЕР_1) - 10787,10 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 701,30 грн., інфляційні нарахування 2006,34 грн., 1300,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 134,95 грн. державного мита та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 09.12.2011р.