Рішення № 19897207, 03.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.09 Справа№ 19/76

За позовом: ВАТ „Львівобленерго", м.Львів

До Відповідача: Радехівсько-Камянко-Буський обєднаний військовий комісаріат м.Радехів Львівської області

Про стягнення 3868,30грн. заборгованості за спожиту електроенергію

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь Представники Сторін:

Позивача: ОСОБА_1

предст. (дов. №502-7142 від 29.12.2008р.)

Відповідача: Сологуб Я.В. нач. групи соціального захисту

Сторонам роз'яснено права та обов'язки у відповідності до ст. ст. 20,22 ГПК України, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів до Радехівсько- Камянко-Буського обєднаного військового комісаріату м.Радехів, Львівської області про стягнення 3868,30 грн. заборгованості спожиту електроенергію.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 13.04.2009р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, суду розгляду справи призначено на 20.05.2009р.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві.

В звязку із неявкою в судове засідання Відповідача, суд розгляд справи судом відкладено на 03.06.2009р.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги в частині основного боргу визнав і заперечив і заперечив в частині стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський судом встановлено:

30.05.2006р. ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів укладено Договір №22043 про постачання електричної енергії з Радехівсько-Камянко-Бузьким обєднаним військовим комісаріатом, м. Радехів, Львівської області.

Відповідно до вимог ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Тобто, Договір між Позивачем та Відповідачем суд вважає укладеним.

Відповідно до умов Договору, електропостачальна організація здійснює постачання електроенергії Відповідачу в обсязі, передбаченому договором, а Відповідач зобов'язаний оплачувати спожиту електроенергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни (п.п. 2.1; 2.2. Договору).

Всупереч умовам Договору Відповідачем не оплачено у повному обсязі вартості спожитої електроенергії, в звязку з чим, станом на 01.03.2009р. його борг становить 3585,16грн.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, ст.549 ЦК України (від 16.01.2003р.), п.4.2.1. Договору №22043 Відповідачу нараховано пеню у розмірі 141,27грн.

Крім того, згідно із вимогами ст.ст.526, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, Відповідачу здійснено додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції в сумі 141,87грн.

Відповідачем в судовому засіданні заявлено Клопотання про зменшення пені, в звязку із важким фінансовим становищем, тому, в частині стягнення з Відповідача: Радехівсько-Камянко-Бузького обєднаного військового комісаріату пені в розмірі 141,27грн., суд вважає, що пеня розрахована відповідно до умов п.4.2.1 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Однак, враховуючи Клопотання Відповідача, його фінансовий стан, а також, що позиція відповідача фінансується - суд, вказані аргументи керуючись вимогами ст.233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України, вважає підставою для відмови у стягненні пені з Відповідача у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.193 ГК України, господарські зобов'язання сторонами повинні виконуватися належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи наведене, оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково: до стягнення підлягають: основний борг в сумі 3585,16грн., індекс інфляції в сумі 141,87грн.

Судові витрати де державне мито в сумі - 102,00грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн. покладаються на Відповідача, згідно із ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.26 ЗУ "Про електроенергетику", ст.ст. 526, 549, 610, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст.ст.193, 233, 275, 276 ГК України, ст.ст.43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Радехівсько-Камянко-Бузбкого обєднаного військового комісаріату (80200, Львівська область, м.Радехів, вул. Стоянівська, 23 ЄДРПОУ 0971924) на користь ВАТ “Львівобленерго” (79026, м.Львів-26, вул. Козельницька, 3 ЄДРПОУ 00131587) 3585,16грн. основного боргу, 141,87грн.- індексу інфляції, а також 102,00грн.- держмита та 312,50грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.