Рішення № 19897140, 05.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа № 5015/5467/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Козак І.Б.,

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів,

До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель Власта», м. Львів,

про стягнення 508052 грн. 68 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від прокурора: Семенюк І.В. (посвідчення від 26.09.2011 року № 57),

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи).

Прокурору та представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді та секретаря судового засідання. Заяв та клопотань про відвід судді та секретаря судового засідання не заявлено та не подано. Прокурор та представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова до Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель Власта»про стягнення 508052 грн. 68 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.12.2011 року, про що сторони були належно повідомлені під розписку: прокурор 26.09.2011 року рекомендованою поштою № 79008 0478368 3, позивач 26.09.2011 року рекомендованою поштою № 79016 0211125 6, відповідач 27.09.2011 року рекомендованою поштою № 79007 1464516 8 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 04.10.2011 року відкладено на 18.10.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

18.10.2011 року судове засідання відкладено на 17.11.2011 року.

Судове засідання 17.11.2011 року відкладено на 05.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 05.12.2011 року прокурор зявився.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 07638027, знаходиться за адресою: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 3-А, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, Довідкою ГУОП Генерального штабу Збройних сил України з ЄДРПОУ № 1/06 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Державне підприємство Міністерства оборони України «Готель «Власта»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31362413, знаходиться за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 30, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 839379, Витягом з ЄДРПОУ серії АД № 635888 (докази в матеріалах справи).

01.08.2006 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (надалі позивач, теплопостачальна організація) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Готель «Власта» (надалі відповідач, споживач) укладено договір № 41 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за цим договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає статтям 207, 208 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

Відповідно до п. 1 договору, енергопостачальна організація зобовязувалася постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 договору.

У розділі 3 договору сторони передбачили права та обовязки сторін.

Так, зокрема, пунктом 3.2. договору передбачено, що споживач зобовязувався, зокрема, своєчасно оплачувати отриману теплову енергію в терміни, визначені договором.

Порядок обліку теплової енергії визначений у розділі 4 договору, а розділом 5 договору передбачено оплату та порядок розрахунків.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що вартість спожитої теплоенергії оплачується споживачем відповідно до показів приладів обліку (за їх наявності) згідно тарифів, вказаних в Додатку до договору.

Згідно пункту 5.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.4. договору споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Розділом 6 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

У відповідності до пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, а також сплачує неустойку (штраф та пеня). Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторін.

Розділом 12 договору встановлено термін дії договору.

Так, згідно пункту 12.1. договору він набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2009 року.

Обсягом постачання теплової енергії, який є додатком № 1 до договору від 01.08.2006 року № 41 встановлено максимальне теплове навантаження в розмірі 0,48768 Гкал./год.

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав в повному обсязі, в період з 01.01.2010 року по 01.03.2011 року включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії 751829 грн. 68 коп. (докази в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії належним чином не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленої теплової енергії в розмірі 508052 грн. 68 коп. (деталізований розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

В судовому засіданні 05.12.2011 року представником позивача заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості в розмірі 81114 грн. 60 коп. Сплата вказаної частини заборгованості підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 18.10.2011 року № 533, від 07.10.2011 року № 507, від 07.11.2011 року № 581, від 29.11.2011 року № 623.

Таким чином, станом на час розгляду справи, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 426 938 грн. 08 коп., доказів погашення даного боргу сторонами суду не подано.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В даному випадку господарське зобовязання виникло з господарського договору про постачання теплової енергії від 01.08.2006 року № 41.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання (частина 1 цієї статті), а частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення, а виходячи з вимог ст. 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до п. 1-1 частини першої статті 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Щодо звернення з позовом до господарського суду Військового прокурора Львівського гарнізону, то слід зазначити наступне.

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України «Про прокуратуру»та частиною 2 статті 2 ГПК України.

Пунктом 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатися до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Суд, оглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, прийшов до висновку, що позов документально обґрунтований та підлягає до задоволення частково.

Судові витрати: прокурор за даним позовом державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплачував, оскільки, відповідно до статті 4 Декрету КМ України «Про державне мито»звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Таким чином, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем, яку здійснено після порушення провадження у справі, суд дійшов висновків, що у відповідності до статті 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у повному обсязі, та стягнути їх в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 20, 21, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44-49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 116-118 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з боржника: Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Власта»(79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 30; код ЄДРПОУ 31362413) на користь стягувача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 3-А; код ЄДРПОУ 07638027) 426 938 грн. 08 коп. - суми основного боргу.

3.В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 81 114 грн. 60 коп. провадження припинити.

4.Стягнути з боржника: Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Власта»(79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 30; код ЄДРПОУ 31362413) в дохід Державного бюджету України 5 080 грн. 53 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

05.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення складена, оформлена і підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.