Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.11 Справа№ 5015/5510/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м.Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів” (м.Львів)
до відповідача:Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” (м.Миколаїв Львівської області)
про:звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.
Суддя:В.М. Пазичев
При секретарі:І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - представник, довіреність від 09.06.2010 року
від відповідача:ОСОБА_2 представник довіреність від 02.11.2011 р.
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м.Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів” (м.Львів) до Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” (м.Миколаїв Львівської області) про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.09.2011 року. Ухвалою від 27.09.2011 року розгляд справи відкладено до 04.10.2011 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 04.10.2011 року розгляд справи відкладено до 13.10.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 13.10.2011 року розгляд справи відкладено до 20.10.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 20.10.2011 року розгляд справи відкладено до 26.10.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 26.10.2011 року розгляд справи відкладено до 03.11.2011 року, у зв”зку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою від 03.11.2011 року розгляд справи відкладено до 18.11.2011 року, у зв”язку з клопотанням сторін. Ухвалою від 18.11.2011 року розгляд справи відкладено до 29.11.2011 року, у зв”язку з клопотанням відповідача. Ухвалою від 29.11.2011 року оголошено перерву у судовому засіданні до 01.12.2011 року, у зв”язку з клопотанням відповідача. Ухвалою від 01.12.2011 року розгляд справи відкладено до 06.12.2011 року, для надання доказів по справі.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.09.2011 року, про відкладення від 27.09.2011 року, від 04.10.2011 року, від 13.10.2011 року, 20.10.2011 року, 26.10.2011 року, від від 03.11.2011 року, від 18.11.2011 року, від 01.12.2011 року, про оголошення перерви від 29.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
29.11.2011 року за вх.№28235/11 позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд зменшити суму стягнення з відповідача до 126 459,82 грн. заборгованості.
01.12.2011 року за вх.№28610/11 позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд зменшити суму стягнення з відповідача до 118639,31 грн., судові витрати покласти на відповідача.
06.12.2011 року у судовому засіданні позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість шляхом звернення стягнення на майно в сумі 118539,31 грн., а витрати по сплаті держмита, ІТЗ та витрати за подання Витягу з державного реєстру іпотек покласти на відповідача.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.09.2011 року, про відкладення від 27.09.2011 року, від 04.10.2011 року, від 13.10.2011 року, 20.10.2011 року, 26.10.2011 року, від від 03.11.2011 року, від 18.11.2011 року, від 01.12.2011 року, про оголошення перерви від 29.11.2011 року, не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.
11.10.2011 року за вх.№23115/11 відповідач подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
13.10.2011 року за вх.№23377/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, а також просить суд витребувати у позивача документи, що свідчать про видачу відповідачу грошових коштів у сумі, про яку зазначає позивач у позовній заяві.
20.10.2011 року за вх.№24086/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
03.11 2011 року у судовому засіданні відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи. Відповідач проти клопотання не заперечив.
18.11.2011 року за вх.№27039/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
29.11.2011 року за вх.№28234/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
01.12.2011 року за вх.№28606/11 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
01.12.2011 року за вх.№28607/11 відповідач подав клопотання про призначення судово - будівельної експертизи.
06.12.2011 року за вх.№28997/11 відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
06.12.2011 року за вх.№28996/11 відповідач подав клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення у справі №5015/7234/11.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представників сторін.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.12.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Позивач у позовній заяві зазначає, що, згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року (із змінами та доповненнями) (надалі - Кредитний договір), укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Миколаїв Львівської області", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»(надалі позивач, Банк) та Дочірним підприємством «Над Дністром»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод») (надалі - відповідач), останньому було надано кредит на загальну суму 250 000,00 (двісті п'ятдесят тисяч) грн., згідно п. 2.1. Кредитного договору, під 25 % річних за користування кредитними коштами. Датою остаточного повернення кредиту є 05 жовтня 2010 року, згідно п. 2.2. Кредитного договору. Кредит видавався для оплати за енергоносії, послуги, виплату зарплати.
Позивач стверджує, що, згідно Договору Іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_3 29 листопада 2007 року за реєстраційним № 2398, в забезпечення повернення кредитних коштів, відсотків за користування кредитом та інших зобов'язань по Кредитному договору, в іпотеку банку ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод»було передано нерухоме майно: будівля цеху № 2, позначеного на плані за літерою «Ж-4»площею 10977,8 кв. м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою «Е-2»площею 903,8 кв. м.; будівля компресорної, позначеної на плані за літерою «Л-1»площею 119,2 кв. м.; піднавіс металічний, позначений в плані літерою «Е-1»площею 199,4 кв. м.; водонапірна башта, позначена в плані за літерою «Щ», що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул. Львівська, 2 на загальну суму 1 250 000,00 грн.
Позивач зазначає, що протягом 2007 - 2011 років відсотки за користування кредитними коштами відповідачем були частково сплачені, а тому, у зв'язку із порушенням відповідачем умов Кредитного договору по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів перед Банком, Банк 06 липня 2011 року за № 39-111, направив відповідачу Вимоги про погашення заборгованості. Відповіді, як цього вимагає чинне законодавство України, Банк не отримав.
Станом на 09 вересня 2011 року, за твердженням позивача, заборгованість ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод»перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів" становить 182 939,37 грн. в тому числі:
- прострочена заборгованість за кредитом - 164 502,86 грн.;
- нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 08.09.2011 року - 5 276,44 грн.;
- нарахована комісія за управління кредитом за період з 01.08.2011 року по 08.09.2011 року - 175,89 грн.;
- нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 12 939,40 грн.;
- нарахована пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 44,78 грн.
06.12.2011 року, позивачем подано уточнені позовні вимоги, згідно яких просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 118539,31 грн. та судові витрати.
Позивач наголошує, що Банк свої зобов'язання по даному договору виконав в повному розмірі, проте, позичальник своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами не виконав.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що не визнає нараховані йому платежі по Кредитному договору в повному обсязі. Однак, не зважаючи на вимоги суду, не обґрунтував свого заперечення з посиланням на норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, а також усі належні та допустимі докази.
На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності із п. 4.2.2. Кредитного договору, відповідач брав на себе зобов'язання своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.
Згідно п. 4.3.5. Кредитного договору, банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/ або суму неустойки, у випадку, якщо Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або відсотків за користування кредитом, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених Договором.
Згідно ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Крім того, згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Причому, право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає внезалежності від співвідношення розміру вартості предмета іпотеки та розміру невиконаних зобов»язань, в забезпечення виконання яких передано майно в іпотеку.
Згідно п. 3.1.4. Договору Іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_3 29 листопада 2007 року за реєстраційним № 2398, в разі невиконання відповідачем (Іпотекодавцем) умов Кредитного договору, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору.
В ході судового розгляду справи встановлено, що, згідно Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року (із змінами та доповненнями) (надалі - Кредитний договір), укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Миколаїв Львівської області", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», (надалі - позивач) та Дочірним підприємством «Над Дністром»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(ДП «Над Дністром» ЗАТ «Львівський керамічний завод») (надалі - відповідач), було надано кредит на загальну суму 250 000,00 (двісті п'ятдесяті, тисяч) грн., згідно п. 2.1. Кредитного договору, під 25 % річних за користування кредитними коштами. Датою остаточного повернення кредиту є 05 жовтня 2010 року, згідно п. 2.2. Кредитного договору. Кредит видавався для оплати за енергоносії, послуги, виплату зарплати.
Згідно Договору Іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_3 29 листопада 2007 року за реєстраційним № 2398, в забезпечення повернення кредитних коштів, відсотків за користування кредитом та інших зобов'язань по Кредитному договору, в іпотеку Банку ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод»було передано нерухоме майно: будівля цеху № 2, позначеного на плані за літерою «Ж-4»площею 10977,8 кв. м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою «Е-2»площею 903,8 кв. м.; будівля компресорної, позначеної на плані за літерою «Л-1»площею 119,2 кв. м.; під навіс металічний, позначений в плані літерою «Е-1»площею 199,4 кв. м.; водонапірна башта, позначена в плані за літерою «Щ», що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул. Львівська, 2 на загальну суму 1 250 000,00 грн.
Згідно уточнених позовних вимог, що подано позивачем до канцелярії суду 01.12.2011 р. за вх.№ 28610/12, заборгованість ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод»перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банк»в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів" становить 118539,31 грн., що підтверджено належними та допустимими доказами, які знаходяться у матеріалах справи, а саме, Актом звірки розрахунків відповідача, згідно якого останнім визнано суму заборгованості в розмірі 158000,00 грн.; розрахунки позивача по кожній сумі позовних вимог, з урахуванням уточнення, які були передані відповідачу в судових засіданнях, та не спростовані останнім, незважаючи на неодноразові вимоги суду, що зазначені в судових ухвалах про відкладення розгляду справи за клопотаннями відповідача, які мотивовані останнім для надання можливості йому добровільно врегулювати спір на підставі уточнення розрахунків, а про обізнаність відповідача з даними уточнених розрахунків позивача свідчить належно засвідчена копія листа відповідача на адресу позивача від 30.11.2011 р., в якому відображені усі суми уточнених позовних вимог.
Відповідно до акту звірки, який було долучено відповідачем до матеріалів справи, відповідач станом на 01.11.2011 року визнає борг перед позивачем на загальну суму 158000,00 грн., належних та допустимих доказів погашення даного боргу вцілому, не зважаючи на вимогу суду, надано не було. Також, позивачем, на вимогу суду за задоволеним клопотанням відповідача, було надано деталізований розрахунок суми боргу відповідача, однак, не зважаючи на вимогу суду, не було надано належних та допустимих доказів спростування цих нарахувань, окрім того, відповідачем не було надано заперечення до даного розрахунку, а також відповідачем не було проведено контрозрахунок, який би чи спростовував чи підтвердив розрахунок Банку.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності, суду не надано.
Оскільки, незважаючи на неодноразові вимоги, що викладені у відповідних ухвалах суду під час розгляду справи, строк розгляду якої було продовжено згідно клопотання відповідача, на 15 днів, згідно вимог ст.69 ГПК України, а його продовження понад зазначений строк чинним процесуальним законодавством України не передбачено, відповідачем, незважаючи на його обізнаність з уточненими позовними вимогами, у встановленому чинним законодавством України позов не спростовано, належних та допустимих доказів погашення заборгованості, незважаючи на вимоги суду, не надано, а тому, є всі підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 118 539,31 грн.
Окрім того, відповідач 01.12.2011 року подав клопотання про призначення судово - будівельної експертизи щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна: будівлі цеху № 2, позначеного на плані за літерою «Ж-4»площею 10977,8 кв. м.; будівлі шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою «Е-2»площею 903,8 кв. м.; будівлі компресорної, позначеної на плані за літерою «Л-1»площею 119,2 кв. м.; піднавіс металічний, позначений в плані літерою «Е-1»площею 199,4 кв. м.; водонапірної башти, позначена в плані за літерою «Щ», що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул. Львівська, 2. Однак, дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки, предметом спору є стягнення боргу за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року, у відповідності до умов Договору Іпотеки, що укладений в забезпечення виконання умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року між сторонами позову 29.11.2007 р., згідно якого вартість майна, що передано відповідачем в іпотеку, згідно Витягу № 16771387 з реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий 23.11.2007 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”, становить 1 917 854,00 грн., а згідно п. 1.6 Договору Іпотеки, вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 1 250 000,00 грн., тобто достатня для задоволення позову в межах позовних вимог, а не продаж цього майна, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що визначення вартості вищевказаного нерухомого майна може вплинути на вирішення даної справи в межах предмету спору.
06.12.2011 року відповідачем також подано клопотання про зупинення провадження у справі №5015/5510/11 до вирішення пов”язаної із нею справи №5015/7234/11. Однак, відповідачем, не зважаючи на вимогу суду, не подано належних та допустимих доказів того, що розгляд даної справи не є можливим до вирішення справи №5015/7234/11, а також, що ці справи таким чином пов”язані між собою, тому дане клопотання також не підлягає задоволенню. Крім того, на час розгляду справи №5015/7234/11 договір іпотеки від 29 листопада 2007 року є дійсним, та його умови не впливають на розмір та наявність заборгованості відповідача за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року, а належних та допустимих доказів визнання недійсним даного договору в цілому або частково, визнання його припиненим, неукладеним або таким, що не підлягає виконанню у встановленому чинним законодавством України порядку, суду надано не було.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, вимоги позивача до Дочірнього підприємства «Над Дністром»Відкритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»щодо стягнення заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №226к-2007 від 28 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: будівля цеху №2, позначеного на плані за літерою «Ж-4»площею 10977,8 кв.м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою «Е-2»площею 903,8 кв.м; будівля компресорної позначеної на плані за літерою «Л-1»площею 119,2 кв.м; під навіс металічний, позначений на плані літерою «Е-1»площею 199,4 кв.м; водонапірна башта, позначена на плані літерою «Щ», що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с.Пісочна, вул.Львівська,2, яке передано в іпотеку Банку, згідно договору іпотеки від 29.11.2007 року за реєстраційним №2398, що належить ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод» на користь ПАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів» в межах суми 118539 (сто вісімнадцять тисяч п”ятсот тридцять дев»ять) грн. 31 коп., а саме, простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 101595,17 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 3 841,80 грн.; нарахованої комісії за управління кредитом в сумі 128,06 грн.; нарахованої пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 12 929,50 грн.; нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 44,78 грн. підлягають до задоволення, оскільки ухилення відповідача від виконання взятих на себе, згідно умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року, у відповідності до умов Договору Іпотеки, що укладений в забезпечення виконання умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року між сторонами позову 29.11.2007 р., порушує права та інтереси позивача, тобто змінює їх обсяг.
У разі реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону початкова ціна має бути встановлена сторонами у відповідності до вимог та процедури, що встановлені чинним законодавством України. Окрім того, у відповідності до умов Договору Іпотеки, що укладений в забезпечення виконання умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 226к - 2007 від 28 листопада 2007 року між сторонами позову 29.11.2007 р., згідно якого вартість майна, що передано відповідачем в іпотеку, згідно Витягу № 16771387 з реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий 23.11.2007 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”, становить 1 917 854,00 грн., а згідно п. 1.6 Договору Іпотеки, вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 1 250 000,00 грн., що, при відсутності заперечень або спростування сторонами у встановленому чинним законодавством України порядку, може слугувати початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Вимог щодо призначення заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації до суду не надходило. Доказів наявності будь-яких обтяжень, вимог інших кредиторів на предмет іпотеки на час розгляду справи, незважаючи на вимоги суду, не надано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На час розгляду справи, відповідач, незважаючи на вимоги суду, позовні вимоги, у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, не подав належні та допустимі докази погашення боргу.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов заперечив, однак, не подав суду доказів, що спростовують позовні вимоги та не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м.Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів” (м.Львів) до Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” (м.Миколаїв Львівської області) про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 118539,31 грн., згідно уточнення позовних вимог від 06.12.2011 року, є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1899 від 09.09.2011 року на суму 1829,39 грн. про сплату державного мита, платіжне доручення №1898 від 09.09.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та рахунок №3620/01-12 від 01.12.2011 року на суму 100,00 грн. за одержання витягу з Державного реєстру іпотек.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Уточнені позовні вимоги - задоволити.
2.Стягнути із Дочірнього підприємства «Над Дністром»Відкритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Чайковського,17; код ЄДРПОУ 30640923, рахунок №26000302420987 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Львів», МФО 325633) заборгованість по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №226к-2007 від 28 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: будівля цеху №2, позначеного на плані за літерою «Ж-4»площею 10977,8 кв.м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою «Е-2»площею 903,8 кв.м; будівля компресорної позначеної на плані за літерою «Л-1»площею 119,2 кв.м; піднавіс металічний, позначений на плані літерою «Е-1»площею 199,4 кв.м; водонапірна башта, позначена на плані літерою «Щ», що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с.Пісочна, вул.Львівська,2, яке передано в іпотеку Банку, згідно договору іпотеки від 29.11.2007 року за реєстраційним №2398, що належить ДП «Над Дністром»ЗАТ «Львівський керамічний завод»(код ЄДРПОУ 30640923, 81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Чайковського,17) на користь ПАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м.Київ, пров.Шевченка,12), в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»(79007, м.Львів, вул.ак.Гнатюка,2, код ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633; рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості - №29095303420987 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Львів», МФО 325633) в межах суми 118539 (сто вісімнадцять тисяч п”ятсот тридцять дев»ять) грн. 31 коп., 1829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев»ять) грн. 39 грн. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 100 (сто) грн. 00 коп. витрат за надання витягу з Державного реєстру іпотек.
3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Судове рішення № 19897120, Господарський суд Львівської області було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5510/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: