Рішення № 19897095, 07.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа№ 5015/6699/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Фінансово лізингової компанії «Електрон-Лізинг»- дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «АВТО 2000», м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 25880 грн. 62 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності від 31.10.2011р. № 069-02/72-ю;

віповідача: не зявився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 04.11.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.10.2011 року про стягнення заборгованості в розмірі 25880 грн. 62 коп. по сплаті орендної плати, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 28.11.2011 року. В судовому засіданні 28.11.2011 року судом оголошувалась перерва до 07.12.2011 року для надання сторонами можливості провести звірку розрахунків.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Позивач в судовому засіданні 07.12.2011 року позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Відповідач в судове засідання 07.12.2011 року не зявився, причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договорів, актів приймання-передачі), копії яких долучено до матеріалів справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

07.12.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 09.12.2011 року.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01.08.2008 року та 30.04.2010 року між Фінансово-лізинговою компанією «Електрон-Лізинг»дочірнім підприємством ВАТ «Концерн-Електрон»та Приватним підприємством «АВТО-2000»було укладено договори оренди № 161/2008-о та 39/2010-о відповідно, згідно яких ФЛК «Електрон-Лізинг»надала відповідачу в платне користування нежитлові приміщення загальною площею 17,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313 та нежитлові приміщення загальною площею 72,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313.

Позивач зазначає, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед ним складає 25880 грн. 62 коп.

Відповідач проти позову не заперечив. В судовому засіданні 28.11.2011 року просив надати йому час для проведення звірки розрахунків по сплаті орендної плати із позивачем, однак в судове засідання 07.12.2011 року не зявився, доказів погашення чи відсутності заборгованості не подав.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне:

01.08.2008 року між Фінансово-лізинговою компанією «Електрон-Лізинг»дочірнім підприємством ВАТ «Концерн-Електрон»та Приватним підприємством «АВТО-2000»було укладено договір оренди № 161/2008-о, згідно якого ФЛК «Електрон-Лізинг»надала відповідачу в оплатне користування нежитлові приміщення загальною площею 17,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313.

Орендна плата, відповідно до п. 2.1 договору орендна плата на момент підписання договору становила 25,00 грн. та 30,30 грн. в опалювальний період за один квадратний метр офісного приміщення. Місячний розмір орендної плати на момент підписання цього договору становив 427,50 грн. та 513,00 грн. в опалювальний період. Орендар зобовязався сплачувати щомісячно до 10-го числа поточного місяця орендодавцю орендну плату, враховуючи офіційно визначений індекс інфляції наростаючим підсумком протягом дії договору (п. 2.2 договору)

01.08.2008 року згідно Акту приймання-передачі дане приміщення було передано орендарю.

31.07.2008 року сторони підписали угоду № 2/161/2008-о про часткову зміну договору оренди № 161/2008-о від 01.08.2008 року, відповідно до якої сторони продовжили термін дії договору оренди № 161/2008-о від 01.08.2008 року на 12 місяців до 31.07.2010 року та збільшили розмір орендної плати.

30.04.2010 року сторони підписали угоду № 3/161/2008-о про розірвання договору оренди № 161/2008-о від 01.08.20110 року та здійснили приймання передачу приміщення від орендаря до орендодавцю, згідно Акту приймання - передачі від 30.04.2010 року.

30.04.2010 року між Фінансово-лізинговою компанією «Електрон-Лізинг»дочірнім підприємством ВАТ «Концерн-Електрон»та Приватним підприємством «АВТО-2000»було укладено договір оренди № 32/2010-о, згідно якого ФЛК «Електрон-Лізинг» надала відповідачу в оплатне користування нежитлові приміщення загальною площею 72,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313.

Відповідно до п. 2.1 договору орендна плата на момент підписання договору становить 40,00 грн. та 48,50 грн. в опалювальний період за квадратний метр офісного приміщення. Місячний розмір орендної плати на момент підписання цього договору становить 2900,00грн. та 3516,25 грн. в опалювальний період. Орендар зобовязаний сплачувати щомісячно до 10-го числа поточного місяця орендодавцю орендну плату, враховуючи офіційно визначений індекс інфляції наростаючим підсумком протягом дії договору (п. 2. 2 договору)

01.05.2010 року згідно Акту приймання-передачі орендар отримав нежитлове приміщення в строкове платне користування.

Вищезазначений договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 30 квітня 2011 року, відповідно п. 6.1 договору.

21.04.2011 року позивач звернувся до відповідача із листом, відповідно до якого повідомив відповідача, що 30.04.2011 року закінчується строк дії договору оренди № 39/2011-о від 30.04.2010 року та про наявність у нього заборгованості на суму 25880 грн. 62 коп., з яких 1447 грн. 61 грн. заборгованість по сплаті орендної плати по договору оренди № 161/2008-о та 24433 грн. 01 коп. згідно договору оренди № 161/2008-о від 31.10.2011 року

У відповідь на лист позивача № 069-02/63 від 21.04.2011 року відповідач визнав наявність у нього заборгованості в розмірі 25880 грн. 62 коп. та просив вважати дію договору оренди від 30.04.2010 року № 39/2011 року закінченою.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Положеннями чинного законодавства та п. 3.3. договору оренди передбачено, що орендар зобовязаний своєчасно сплачувати орендні платежі згідно з цим договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобовязання (п.п. 2.1, 2.2, 3.2. договору оренди № 39/2010-о від 30.04.2010 року, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24433 грн. 35 коп. та п.п. 2.1, 2.2, 2.3 № 161/2008-о 01.08.2008 року, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1447 грн. 61 коп.), що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «АВТО 2000», м. Львів, вул. Біберовича, 9/66 (код ЄДРПОУ 31145745) на користь Фінансово лізингової компанії «Електрон-Лізинг»- дочірнього підприємства ПАТ «Концерн-Електрон», м. Львів, вул. Стороженка, 12 (код ЄДРПОУ 22412772) 25880 грн. 62 коп. боргу, 258 грн. 80 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.