Рішення № 19896910, 31.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.11 Справа № 5015/5343/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я, за участю представника позивача Денькович М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ”, м. Новий Розділ до Приватного підприємства “Компанія “Астра”, м. Львів про стягнення 5093 грн. 25 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ”, м. Новий Розділ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Компанія “Астра”, м. Львів про стягнення 5093 грн. 25 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.09.2011 р. призначив розгляд справи на 03.10.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 18.10.2011 р., 31.10.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 4501 грн. 34 коп. За порушення строків оплати вартості наданих послуг відповідачу нараховано 313 грн. 84 коп. пені, 67 грн. 38 коп. 3% річних, 210 грн. 69 коп. інфляційних втрат. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 5093 грн. 25 коп.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 02.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2011 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

1 листопада 2008 р. між ЗАТ “Енергія-Новий Розділ”, правонаступником якого є ТзОВ “Енергія-Новий Розділ” (позивач) та ПП “Компанія “Астра” (відповідач) було укладено договір №115-Т/08 на постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язується постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов’язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Умовами договору (розділ 5, 6) встановлено обсяги постачання теплової енергії, тарифи та розміри опалювальної площі.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об’єкт відповідача з листопада 2010 р. по квітень 2011 р. тепловою енергією на загальну суму 5891 грн. 36 коп., що підтверджується рахунками-фактурами.

Пунктом 6.5. договору №115-Т/08 від 01.11.2008 р. передбачено, що розрахунок проводиться по платіжних дорученнях в планових сумах, визначених розрахунковим шляхом, виходячи із заявленої потреби в комунальних послугах і планових договірних цін за попередній місяць до 5 числа поточного місяця.

По закінченню місяця постачальник визначає фактичну кількість комунальних послуг в порядку, визначеному в п. 5.1 даного договору і визначає конкретну суму оплати, на яку пред’являє рахунок споживачу до 12 числа наступного місяця.

27 квітня 2011 р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. №71 про розірвання з 01.05.2011 р. договору №115-Т/08 від 01.11.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 4501 грн. 34 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору №115-Т/08 від 01.11.2008 р., за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 313 грн. 84 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 210 грн. 69 коп. та 3% річних в розмірі 67 грн. 38 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4501 грн. 34 коп. основного боргу, 313 грн. 84 коп. пені, 67 грн. 38 коп. 3% річних, 210 грн. 69 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Компанія “Астра”, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112 (ідентифікаційний код 30477310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ”, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37, Львівська область (ідентифікаційний код 33525073) 4501 грн. 34 коп. основного боргу, 313 грн. 84 коп. пені, 67 грн. 38 коп. 3% річних, 210 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.