Рішення № 19896862, 05.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа№ 5015/6857/11

За позовом: Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнВар”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислова фірма “Агрон”, м. Львів

про стягнення 15 972, 18 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Білич Т.С. - представник

від відповідача: не з‘явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз‘яснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнВар” до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислова фірма “Агрон” про стягнення 15 972, 18 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2011 р.

Розгляд справи було відкладено з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи скеровані відповідачеві відповідно до приписів ст. 64 ГПК України за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Спільне українсько-польське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнВар” звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислова фірма “Агрон” про стягнення 15 972, 18 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 11.03.2011 року між Спільним українсько-польським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнВар” (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислова фірма “Агрон” (надалі відповідач) було укладено договір поставки № 58, відповідно до умов якого позивач зобов‘язується передати у власність відповідача товар, а відповідач, тобто покупець зобов‘язується прийняти і оплатити його на умовах і в терміни, визначені договором, або додатковими угодами, специфікаціями, які є невід‘ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товар –ламіновану підлогу на загальну суму 12 836,01 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною від 11.03.2011 р. № СП –0000019.

Відповідно до п. 3.2. вищезгаданого договору оплата за поставлений товар повинна бути проведена протягом п‘яти днів з моменту отримання товару.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Сума основного боргу відповідача становить 12 836, 01 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до умов договору штраф в розмірі 2 567, 20 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 235, 26 грн. та інфляційні в розмірі 333,71 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов‘язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно умов договору поставки від 11.03.2011 року № 58, позивач поставив відповідачу товар на суму 12 836, 01 грн., що підтверджується видатковою накладною від 11.03.2011 р. № СП –0000019, копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець (відповідач) повинен був розрахуватись за отриманий товар протягом п‘яти днів з моменту отримання товару.

Відповідач свої зобов‘язання по договору належним чином не виконав, оплати за отриманий товар в розмірі 12 836, 01 грн. не здійснив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов‘язання є припинення зобов‘язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов‘язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4. договору, передбачено, що якщо протермінування оплати товару перевищує 30 днів, покупець (відповідач) сплачує штраф в розмірі 20% від вартості поставки.

Таким чином позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2 567, 20 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 235, 26 грн. та інфляційних в розмірі 333, 71 грн., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислова фірма “Агрон” (79026, м. Львів, вул. Панаса Мирного, 25/2, код ЄДРПОУ 19170058) на користь Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнВар” (79041, м. Львів, вул. Городоцька, 154, код ЄДРПОУ 20787143) суму у розмірі 16 367, 36 грн. з них:

- 12 836,01 основного боргу;

- 2 567, 20 грн. штрафу;

- 333, 71 грн. інфляційних;

- 235, 26 грн. 3% річних;

- 159, 18 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя П. Манюк