Рішення № 19896843, 06.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа № 5015/6361/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком», м.Львів,

До відповідача: Малого колективного підприємства «Будзвязок», Львівська область, м.Дрогобич,

про стягнення 1 482 грн. 85 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не зявився,

Представнику позивача розяснено права та обовязки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком»до Малого колективного підприємства «Будзвязок»про стягнення 1 237 грн. 85 коп. заборгованості за надані послуги електрозвязку, 185 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 59 грн. 96 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 28.10.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.11.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач 02.11.2011 року рекомендованою поштою № 79000 3008704 2 та 07.11.2011 року рекомендованою поштою № 01601 0496413 0, відповідач 03.11.2011 року рекомендованою поштою № 82100 2088530 4 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Судове засідання 22.11.2011 року відкладено на 06.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 06.12.2011 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задоволити повністю

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач: Львівська філія Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», є структурним підрозділом ПАТ «Укртелеком»без створення юридичної особи, знаходиться за адресою: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 43, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у м. Києві з ЄДРПОУ серії АА № 030947 (докази в матеріалах справи).

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 21560766, знаходиться за адресою: 01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у м. Києві з ЄДРПОУ серії АА № 413071 (докази в матеріалах справи).

При цьому суд бере до уваги, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ (філія), і стягнення здійснюється судом на користь юридичної особи.

Відповідач: Мале колективне підприємство «Будзвязок»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 19326589, знаходиться за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Спортивна, буд. 21, що підтверджується Довідкою Львівського обласного управління статистики з ЄДРПОУ № 3022 (докази в матеріалах справи).

19.02.2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі начальника Центру (цеху) електрозвязку № 2 Львівської дирекції ВАТ «Укртелеком»(надалі позивач, підприємство звязку) та Малим колективним підприємством «Будзвязок»(надалі відповідач, споживач) укладено договір № 7 про надання послуг електрозвязку (надалі - договір).

Станом на час розгляду справи по суті сторонами не подано доказів розірвання, та/або визнання недійсним договору від 19.02.2004 року № 7 про надання послуг електрозвязку.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»та рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком»від 14.06.2011 року (протокол № 8) прийнято рішення про зміну назви Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», що підтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», зареєстрованим 17.06.2011 року за № 10741050063006797 (докази в матеріалах справи).

Згідно розділу 1 договору підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2.

Розділом 2 договору визначено права та обовязки підприємства звязку, розділом 3 права та обовязки споживача.

Так, згідно пункту 3.2.8. договору споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Розділом 4 договору передбачено оплату та порядок розрахунків між сторонами.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з моменту одержання рахунка, але не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розділом 7 договору встановлено термін його дії.

Так, пунктом 7.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом п'яти років.

Згідно приписів пункту 7.2. договір продовжує свою дію на строк, вказаний в пункті 7.1. договору, якщо за місяць до закінчення його дії жодна із сторін не повідомила його припинення.

Додатками до договору встановлено перелік послуг електрозвязку, які надаються споживачеві на платній та безоплатній основах, юридичні адреси та банківські реквізити сторін договору.

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав у повному обсязі, в період з квітня 2009 року по жовтень 2011 року включно надавав послуги відповідачу, та, за обсягом наданих послуг в календарних місяцях, виставляв відповідачу до оплати рахунки за спожиті послуги.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг за вказаний період не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1 237 грн. 85 коп.

Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 1 237 грн. 85 коп. (розрахунок суми основної заборгованості в матеріалах справи) і станом на день розгляду справи доказів погашення боргу сторонами суду не подано.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

У господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім стягнення суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 185 грн. 01 коп. та три відсотки річних в сумі 59 грн. 96 коп., які нараховані позивачем у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, загальний борг відповідача, враховуючи суму основного боргу, інфляційні витрати та три відсотки річних складає 1 482 грн. 82 коп., з них: 1 237 грн. 85 коп. - сума основного боргу; 185 грн. 01 коп. - інфляційні втрати, 59 грн. 96 коп. три відсотки річних.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінив їх в сукупності та дійшов висновків, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 20, 22, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 8285, 116 118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Малого колективного підприємства «Будзвязок»(82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Спортивна, буд. 21; код ЄДРПОУ 19326589) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДРОПУ 21560766) 1 237 грн. 85 коп. - суми основного боргу; 185 грн. 01 коп. - інфляційних втрат; 59 грн. 96 коп. трьох відсотків річних; 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

06.12.2011 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.