Рішення № 19896643, 07.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.11 Справа № 5015/5350/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю прокурора відділу Майорчака В.М., позивача Олійника О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль до Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”, м. Броди про стягнення 24065 грн. 81 коп.

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”, м. Броди про стягнення 24065 грн. 81 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.09.2011 р. призначив розгляд справи на 05.10.2011р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 24.10.2011 р., 07.11.2011 р.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії, по якому у відповідача виникла заборгованість по оплаті в розмірі 24065 грн. 81 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 19.09.2011 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Прокурору, представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 07.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2011 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 лютого 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №29-02.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався постачати електроенергією відповідно до умов даного договору, а споживач (відповідач) своєчасно проводити оплату за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначені даним договором та чинними нормативними актами щодо користування електроенергією.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив постачання відповідачу протягом січня-квітня 2011 р. електроенергії на загальну суму 37266 грн. 24 коп. (рахунки №18 від 31.01.2011 р., №52 від 03.03.2011 р., №85 від 05.04.2011 р.)

Пунктом 3.1. договору №29-02 від 29.02.2008 р. передбачено, що споживач (відповідач) зобов’язується своєчасно (щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним) проводити оплату за використану електроенергію шляхом безготівкового перерахунку на рахунки постачальника (позивача) згідно виставлених рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 24065 грн. 81 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 24065 грн. 81 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”, м. Броди, вул. Гончарська, 3А, Львівська область (ідентифікаційний код 05445639) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1 (ідентифікаційний код 08464162) 24065 грн. 81 коп. боргу.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”, м. Броди, вул. Гончарська, 3А, Львівська область (ідентифікаційний код 05445639) в користь державного бюджету 240 грн. 65 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.