Рішення № 19896501, 23.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа№ 5015/6589/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Львів

до Військової частини А 3913, м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

про стягнення 3 592,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт 2 категорії відділу правового забезпечення (довіреність №358 від 30.06.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 помічник командира військової частини (довіреність №808 від 23.11.2011р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»звернулося з позовом до Військової частини А 3913 про стягнення 3 592,78 грн., з яких 3 399,58 грн. основний борг, 57,11 грн. пеня, 93,83 грн. інфляційні нарахування, 42,26 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 04.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.11.2011р.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву вих. №807 від 23.11.2011р. (вх.№27492/11 від 23.11.2011р.), в якому зазначив, що командування військової частини неодноразово зверталось до вищестоящого командування з метою виділення коштів на відповідну заборгованість, але на даний час у військовій частині по КПКВ 2101070 КЕКВ 1134 відсутні кошти на погашення зазначеної заборгованості, та просить суд призупинити провадження у справі, а також у випадку задоволення позову, стягнення коштів поводити із вищезазначених рахунків, з метою захисту видатків, які передбачені на виплату грошового забезпечення та заробітної плати.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

встановив:

30.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі директора Львівської філії ВАТ «Укртелеком», Лоїка В.О., що діє на підставі положення і довіреності від 28.12.2006р. №3309 (надалі орендодавець) та Військовою частиною А 3913 (надалі - орендар) було укладено договір №34/460040-315 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею 20 м2 (надалі договір оренди).

Згідно п.1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення (надалі майно), розташованого в м.Самбір на 2-му поверсі 2-поверхового будинку №1 по пр-ту Конюшкевича, загальною площею 1 м2 виробничих приміщень із них 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення апаратури ущільнення каналів звязку типу П-303.

Відповідно до п.2.1. договору оренди передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі (додаток 1), вказаного в п.1.1. цього договору, але не пізніше 3-х днів з моменту підписання сторонами договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Згідно п.3.1. та п.3.2.1. договору оренди орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Згідно п.6.1.3. договору оренди орендар зобовязувавася своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Орендодавець передав, а орендар прийняв частину приміщення (надалі майно), розташованого в м.Самбір на 2-му поверсі 2-поверхового будинку №1 по пр-ту Конюшкевича, загальною площею 1 м2 виробничих приміщень із них 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення апаратури ущільнення каналів звязку типу П-303, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.11.2007р.

Відповідач порушив умови п.3.1. договору оренди щодо оплати за орендоване приміщення, відтак у нього утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку позивача у відповідача існує заборгованість по орендній платі в сумі 2 220,46 грн. за період з жовтня 2010р. по вересень 2011р.

Позивач керуючись умовами п.8.2. договору оренди, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 50,97 грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 63,25 грн. інфляційних втрат та 26,35 грн. 3% річних.

30.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі начальника ЦЕЗ №5 ЛФ ВАТ «Укртелеком»ОСОБА_3, який діє на підставі положення і довіреності №14 від 05.01.2007р. (надалі підприємство) та Військовою частиною А 3913 (надалі - споживач) було укладено договір №33/267 на відпуск і користування електроенергією (надалі договір № 33/267) за умовами якого споживач доручає, підприємство зобовязується забезпечити електроенергією технологічне обладнання споживача, яке розміщене в приміщенні підприємства за адресою м.Самбір, пр.Конюшкевича, 1.

Згідно п.2.2. договору № 33/267 підприємство зобовязувалося безперебійно відпускати енергоносії споживачеві у відповідності до п.1.1.

Згідно п.2.3. договору № 33/267 споживач зобовязувався оплачувати рахунки за спожиту електроенергію підприємству до першого числа кожного місяця згідно додатку №1 по тарифах «Львівобленерго».

Позивач свої зобовязання згідно п.2.2. договору №33/267 виконав повністю, проте відповідач оплату за спожиту електроенергію не провів, чим порушив умови п.2.3. договору №33/267.

Згідно розрахунку позивача у відповідача існує заборгованість за спожиту електроенергію по договору №33/267 від 30.10.2007р. в сумі 659,59 грн. за період з листопада 2010р. по вересень 2011р.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 15,42 грн. інфляційних втрат та 8,40 грн. 3% річних.

30.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника ЦЕЗ №5 ЛФ ВАТ «Укртелеком»ОСОБА_3, який діє на підставі положення і довіреності №14 від 05.01.2007р. (надалі виконавець) та Військовою частиною А 3913 (надалі - замовник) було укладено договір №32/266 на технічне обслуговування обладнання звязку (надалі договір № 32/266) за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на технічне обслуговування обладнання замовника, згідно акту приймання-передачі (додаток №1), яке встановлене на орендованій площі в приміщенні ЛАЦ ЦЕЗ №5 за адресою м.Самбір, пр-т Конюшкевича, 1.

Згідно п.2.1. договору № 32/266 передача обладнання для технічного обслуговування оформляється актом прийманняпередачі (додаток №1).

За умовами п.3.1. договору № 32/266 плата за технічне обслуговування обладнання визначається згідно тарифів на експлуатаційно - технічне обслуговування споруд і технічних телекомунікацій, що надаються ВАТ «Укртелеком»(додаток№2).

Відповідно до п.4.3. договору № 32/266 виконавець зобовязувався своєчасно і якісно виконувати графіки профілактичних робіт обладнання.

Згідно п.4.14. договору № 32/266 замовник зобовязувався здійснювати оплату за технічне обслуговування до 20 числа місяця наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків виконавця.

Позивач свої зобовязання згідно п.1.1. договору №32/266 виконав повністю, проте відповідач оплату за технічне обслуговування обладнання звязку не провів, чим порушив умови п.3.1. договору №32/266.

Згідно розрахунку позивача у відповідача існує заборгованість за технічне обслуговування обладнання звязку по договору №32/266 від 30.10.2007р. в сумі 519,53 грн. за період з жовтня 2010 року по вересень 2011р.

Позивач керуючись умовами п.5.2. договору №32/266, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 6,14 грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 15,16 грн. інфляційних втрат та 7,51 грн. 3% річних.

Відтак, позивач просить стягнути 3 592,78 грн., з яких 3 399,58 грн. основного боргу, 57,11 грн. пеня, 93,83 грн. інфляційні нарахування, 42,26 грн. три проценти річних.

17.06.2011р. у позивача відбулася зміна найменування юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №013450. За наслідками зміни найменування юридичної особи, Приватне акціонерне товариство «Укртелеком»є юридичною особою, шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р №210/93 «Про корпоратизацію підприємств»Українського державного підприємства електрозвязку «Укртелеком»у ВАТ «Укртелеком», що згідно з протоколом загальних зборів ВАТ «Укртелеком»від 14.06.2011 року №8 переіменовано на ПАТ «Укртелеком».

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець)

передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для

здійснення господарської діяльності.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м.Самбір на 2-му поверсі 2-поверхового будинку №1 по пр-ту Конюшкевича, загальною площею 1 м2 виробничих приміщень із них 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі майна від 01.11.2007р. до договору № 460040-315 від 01.11.2007р.

Відповідно до п.6.1.3. договору оренди орендар зобовязувався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідач порушив умови п.3.1. договору оренди щодо оплати за орендоване приміщення, відтак у нього утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 2 220,46 грн. за період з жовтня 2010р. по вересень 2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору №33/267 від 30.10.2007р. виконав повністю, а саме забезпечував електроенергією технологічне обладнання споживача, яке розміщене в приміщенні підприємства за адресою м.Самбір, пр. Конюшкевича, 1.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.2.3. договору №33/267, не провів, відтак у нього утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 659,59 грн. за період з листопада 2010р. по вересень 2011р.

Також, позивач виконав повністю свої зобов'язання по договору №32/266 від 30.10.2007р., а саме прийняв на технічне обслуговування обладнання замовника, згідно акту приймання-передачі (додаток №1), яке встановлене на орендованій площі в приміщенні ЛАЦ ЦЕЗ №5 по адресу м.Самбір, пр-т Конюшкевича, 1, який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в удовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати за отримані послуги з технічного обслуговування обладнання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 519,53 грн. за період з жовтня 2010р. по вересень 2011р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Представник відповідача посилається на той факт, що відповідач неодноразово звертався до вищестоящого командування з метою виділення коштів на відповідну заборгованість, але на даний час у військовій частині по КПКВ 2101070 КЕКВ 1134 відсутні кошти на погашення зазначеної заборгованості.

Слід зазначити, що відсутність коштів не звільняє відповідача від обов»язку виконання своїх зобов»язань по укладених з позивачем договорах, шляхом сплати заборгованості, та не є підставою для зупинення провадження у справі до моменту надходження коштів на рахунок відповідача.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 3 399,58 грн., а саме 2 220,46 грн. заборгованості по орендній платі, 659,59 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 519,53 грн. заборгованості за отримані послуги з технічного обслуговування обладнання є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 93,83 грн., а саме: 63,25 грн. по договору оренди; 15,42 грн. по договору №33/267; 15,16 грн. по договору №32/266 та три проценти річних на загальну суму 42,26 грн., а саме: 26,35 грн. по договору оренди; 8,40 грн. по договору №33/267; 7,51 грн. по договору №32/266.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п.8.2. договору оренди за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 50,97 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати.

У відповідності до п.5.2. договору № 32/266 у випадку несвоєчасної оплати замовнику нараховується пеня за кожний день затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 6,14 грн. пені за несвоєчасну оплату замовнику вартості послуг з технічного обслуговування обладнання.

Всього до стягнення підлягає 57,11 грн. пені.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати боргу не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази в підтвердження обставин вказаних у позовній заяві суд дійшов висновку під ставності позову до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 627-629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 283 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 3913 (81464, Львівська область, Самбірський район, м.Новий Калинів, пл.Авіаторів, 14; код ЄДРПОУ 07699476) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(79000, м.Львів, Галицький район, вул.Дорошенка, 43; п/р 260018273 в ЛФ ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”; МФО 325570; код ЄДРПОУ 01186030) 3 399,58 грн. основного боргу; 93,83 грн. інфляційних втрат, 42,26 грн. 3 % річних, 57,11 грн. пені, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписаний 28.11.2011р.