Рішення № 19896304, 29.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа№ 5015/6980/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Лайф»,

м. Львів,

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Самбір,

про: стягнення 11054,43 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_2 довіреність б/н від 26.01.2011 р.,

відповідача:не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Лайф»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11054,43 грн. Ухвалою від 16.11.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки №786 від 25.07.2011р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 10666,01 грн. Крім того, відповідачу нарахована пеня в розмірі 316,12 грн., 3% річних в розмірі 61,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 11,10 грн.

В судове засідання 29.11.2011 р. представник позивача зявився, надав пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 29.11.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №06614452 від 21.11.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 16.11.2011 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір поставки №786 від 25.07.2011 р. За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобовязується передати покупцю лікарські засоби товар, а покупець (відповідач у справі), зобовязується прийняти і оплатити поставлений товар на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору продавець здійснює поставку товару окремими партіями в сортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, що складають невідємну частину цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем, в період з липня по серпень 2011 року, поставлено товар, а відповідачем отримано на загальну суму 12666,01 грн., що підтверджується підписами відповідача та печаткою на накладних (а/с 5-15).

Відповідно до п. 2.2. Договору покупець зобовязується оплатити кожну поставлену партію товару у визначений відповідною видатковою накладною строк шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому Договорі, або окремо погоджений сторонами.

05.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача скеровано лист-нагадування №736 від 05.09.2011 р. про сплату заборгованості в розмірі 12666,00 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 10666,01 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 2.2. Договору покупець зобовязується оплатити кожну поставлену партію товару у визначений відповідною видатковою накладною строк шляхом перерахування коштів на поточних рахунок постачальника, зазначений в цьому Договорі, або окремо погоджений сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач товар отримав на суму 12666,01 грн., про що свідчать підписи відповідача на накладних завірені печаткою, проте доказів оплати товару в повному розмірі суду не представив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 10666,01 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку затримки оплати товару постачальник має право стягнути з покупця пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.. Тому вимоги позивача про стягнення 316,12 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 61,20 грн. 3% річних та 11,10 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 691 ЦК України, ст. ст. 66, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 81400; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Лайф»(адреса: вул. Д. Апостола, 2, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 20810310) 10666,01 грн. заборгованості, 316,12 грн. пені, 61,20 грн. 3% річних, 11,10 грн. інфляційних втрат, 1411,50 грн. відшкодування витрат понесених на сплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.