Рішення № 19896285, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа № 5015/5303/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Орищин О.А., представника відповідача Проданчука В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ до Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ в особі Західної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Львів про стягнення 1682 грн. 81 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ в особі Західної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Львів про стягнення 1682 грн. 81 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.09.2011 р. призначив розгляд справи на 13.09.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 26.09.2011 р., 17.10.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки “Опель”. Відповідно до умов даного договору, позивач зобовязувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2, транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винною у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_1 після вказаного ДТП склала 1682 грн. 81 коп. Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 1682 грн. 81 коп. На момент ДТП відповідачем була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 У звязку з цим, відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просив стягнути з відповідача 1682 грн. 81 коп. страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти стягнення з відповідача судових витрат, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, чим позбавив останнього можливості здійснити таке відшкодування в позасудовому порядку. Представником відповідача було подано також клопотання про надіслання справи за підсудністю в господарський суд м. Києва.

Згідно ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Як вбачається з Положення про Західну регіональну дирекцію ПАТ “Страхова група “ТАС”, Західна регіональна дирекція ПАТ “Страхова група “ТАС” є територіально відокремленим підрозділом юридичної особи - ПАТ “Страхова група “ТАС”, діє від імені товариства, в межах повноважень, передбачених статутом товариства та цим положенням.

ПАТ “Страхова група “ТАС” директору Західної регіональної дирекції ПАТ “Страхова група “ТАС” ОСОБА_3 видано довіреність №10-11/295, якою надано повноваження вести справи у всіх судових та інших державних органах та установах, органах місцевого самоврядування з усіма правами, які надаються законом позивачеві, відповідачеві та третім особам, скаржнику, заявнику.

З огляду на викладене, судом було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про надіслання справи за підсудністю.

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 квітня 2010 р. між ЗАТ “АСК “ІНГО Україна”, правонаступником якого є ПАТ “АСК “ІНГО Україна” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (поліс №640509546.10).

Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядження транспортним засобом Opel Astra H, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Розділом 2 договору №640509546.10 від 20.04.2010 р. передбачено, що страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів, попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону.

Договір діє з 00 год. 21.04.2010 р. по 24 год. 20.04.2011 р.

10 грудня 2010 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Ауді” (реєстраційний номер НОМЕР_2) по вул. Коциловського, 10а в м. Львові, порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем “Опель”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1

Як вбачається з рахунку-фактури №ЛА-05125 від 13.12.2010 р., оформленого АТВТ “Львів-Авто”, вартість ремонту автомобіля “Опель”, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 1682 грн. 81 коп.

13 грудня 2010 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

24 січня 2011 р. позивач згідно страхового акту №3472 від 13.01.2011 р. сплатив страхове відшкодування у розмірі 1682 грн. 81 коп. (платіжне доручення №544 від 24.01.2011 р.).

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 03.02.2011 р. ОСОБА_2 визнано винною в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Судом також встановлено, що між ПАТ “СГ “ТАС” в особі Західної регіональної дирекції ПАТ “СГ “ТАС” (відповідачем) та ОСОБА_2 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/3400673).

За цим полісом застраховано транспортний засіб “Audi”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

Поліс діє з 00 год 00 хв 13 лютого 2010 р. до 12 лютого 2011 р. включно.

Франшиза згідно полісу №ВЕ/3400673 становить нуль гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, станом на дату судового розгляду шкода в розмірі в розмірі 5617 грн. 73 коп. позивачу не відшкодована.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого ним страхового відшкодування є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 1.3. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1682 грн. 81 коп. шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ст. 33 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, учасники ДТП зобовязані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди. Дана вимога учасниками ДТП виконана не була, а тому відповідачу не було відомо про настання даної ДТП та виникнення обовязку по відшкодуванню шкоди потерпілій особі.

У відповідності до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Позивач, як особа яка має право на відшкодування, у відповідності до вимог ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” до відповідача з відповідною заявою не звертався, позбавивши останнього можливості відшкодувати шкоду в добровільному досудовому порядку.

З наведеного випливає, що спір виник з вини позивача, а тому судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 511, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 1, 6, 22, 33, 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ, пр. Перемоги, 65, (ідентифікаційний код 30115243) в особі Західної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, буд. 3, к. 3 (ідентифікаційний код 25247411) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ, вул. Воровського, 33 (ідентифікаційний код 16285602) 1682 грн. 81 коп. шкоди в порядку регресу.

3.Судові витрати по розгляду справи покласти на позивача.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.