Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.11 Справа№ 5015/6178/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Прокурора м.Червонограда в інтересах Держави: уповноваженого органу Червоноградської міської ради (м.Червоноград)
до відповідача:Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Червоноград)
про:стягнення заборгованості в сумі 179742,07 грн.
Суддя :В.М. Пазичев
При секретарі :І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_4 представник (довіреність від 03.11.2011 р.)
від прокурора:Яворський Я.-старший прокурор, посвідчення №211
від відповідача:ОСОБА_1-приватний підприємець
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора м.Червонограда в інтересах Держави: уповноваженого органу Червоноградської міської ради (м.Червоноград) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Червоноград) про стягнення заборгованості в сумі 179742,07 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.10.2011 року. Ухвалою від 27.10.2011 року розгляд справи відкладено до 03.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 03.11.2011 року розгляд справи відкладено до 21.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача та прокурора. Ухвалою від 21.11.2011 року розгляд справи відкладено до 30.11.2011 року, для надання доказів по справі.
Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.10.2011 року, про відкладення від 27.10.2011 року, від 03.11.2011 року, від 21.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
21.11.2011 року за вх.№27140/11 прокуратурою подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 48539,25 грн.
30.11.2011 року за вх.№28340/11 прокуратурою подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд додатково до позовних вимог стягнути з відповідача борг у розмірі 215466,09 грн. та пеню в розмірі 16529,01 грн.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.10.2011 року, про відкладення від 27.10.2011 року, від 03.11.2011 року, від 21.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
27.10.2011 р. представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи для проведення звірки взаємних розрахунків та представлення акту звірки в наступне судове засідання.
03.11.2011 р. позивачем на виконання ухвали від 21.10.2011 р. подано суду (вх. № 25557/11) документи, що вимагалися судом.
Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.10.2011 року, про відкладення від 27.10.2011 року, від 03.11.2011 року, від 21.11.2011 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.
В судовому засіданні 21.11.2011 року відповідач подав клопотання по справі.
В судовому засіданні 30.11.2011 року відповідач подав відзив на позов, в якому визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 215466,09 грн. та суму пені в розмірі 16529,01 грн.
30.11.2011 року за вх.№327 відповідач подав відзив на позов.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представників сторін.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.11.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Проведеною прокуратурою міста Червонограда перевіркою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів України встановлено, що, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,2945 га, що розташована в м.Червонограді по вул.Б.Хмельницького,24 «б»для обслуговування нежитлової будівлі від 04.03.2011 року, укладеного між Червоноградською міською радою (надалі позивач, продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач, покупець) на підставі рішення Червоноградської міської ради від 24.02.2011 року №47, покупець повинен сплатити продавцю вартість земельної ділянки в сумі 308551,00 грн. за мінусом суми авансового внеску 88155,63 грн., яку сплачено.
Згідно п.2.6 договору, покупець у разі несвоєчасної сплати платежів за викуплену земельну ділянку, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, за яку відповідатиме сам покупець.
Договір укладено і посвідчено Червоноградською державною нотаріальною конторою 04.03.2011 року та зареєстровано в реєстровій книзі за №1-464.
Відповідно до пп. 2.4 п.2 Договору, покупець повинен був до 15.03.2011 року сплатити продавцю кошти за земельну ділянку в сумі 66119,87 грн.
Відповідно до пп. 2.5 п.2 Договору, кошти у сумі 154275,50 грн. мають перераховуватися покупцем до 15.09.2011 року рівними частинами щомісячно з врахуванням індексів інфляції, згідно з графіком.
Платежами від 08.04.2011 року, від 29.04.2011 року та 24.05.2011 року покупцем сплачено 2000,00 грн., 2000,00 грн., та 2000,00 грн. Отже, сплачена сума становить 6000,00 грн.
Станом на 01.08.2011 року покупець є боржником перед позивачем, який прострочив виконання грошового зобов»язання, тому, згідно ст.214 ЦК України, повинен сплати борг у сумі 181099,63 грн., в тому числі з врахуванням індексу інфляції та пені 18131,76 грн.
30.11.2011 року за вх.№28340/11 прокуратурою подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 215466,09 грн. та пеню в розмірі 16529,01 грн.
В судовому засіданні 30.11.2011 року відповідач подав відзив на позов, в якому визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 215466,09 грн. та суму пені в розмірі 16529,01 грн.
На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, є те, що несвоєчасне надходження коштів за викуплену земельну ділянку відбивається на доходах місцевого та державного бюджетів, з яких фінансується ряд соціальних програм, виплачується заробітна плата працівникам бюджетної сфери та інше.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, позовні вимоги визнав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем виконані не повністю, а також відповідач в судовому засіданні 30.11.2011 року визнав факт заборгованості перед позивачем, у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав і не подав докази погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора м.Червонограда в інтересах Держави: уповноваженого органу Червоноградської міської ради (м.Червоноград) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Червоноград) в частині стягнення заборгованості в розмірі 231995,10 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Уточненні позовні вимоги - задоволити.
2.Стягнути із Приватного підприємця ОСОБА_1 (80100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Червоноградської міської ради (80100, м.Червоноград, пр.Шевченка,19; р/р 25425301400662 в УДК у Львівській області, МФО 325376, код ЗКПО 02314903) 231 995 (двісті тридцять одну тисячу дев»ятсот дев»яносто п»ять) грн. 10 коп. боргу.
3.Стягнути із Приватного підприємця ОСОБА_1 (80100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) 2 319 (дві тисячі триста дев»ятнадцять) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
4.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Судове рішення № 19896248, Господарський суд Львівської області було прийнято 30.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/6178/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: