Рішення № 19896245, 29.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа№ 5015/6325/11

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: ЗАТ „Львівський виноробний завод”, м. Львів

про: стягнення заборгованості по орендній платі

Суддя : Довга О.І

Секретар Скремета О.О.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 дов. 18.11-08346 від 31.12.10р.

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України. Позивачем подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів до ЗАТ „Львівський виноробний завод”, м. Львів про стягнення заборгованості по орендній платі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №6503430.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Судом встановлено:

18.05.2000р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - Позивач) та закритим акціонерним товариством "Львівський виноробний завод" (надалі - Відповідач) укладено договір оренди державного майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино" №4 (надалі - Договір).

Згідно із умовами Договору, Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино", склад і вартість якого визначено відповідно до Акта оцінки вартості ЛДВЗФ "Укрвино", затвердженого наказом регіонального відділення №467 від 18.05.2000 та передаточного балансу вказаного підприємства, складеного станом на 01.04.2000 і становить 1247,9 тис. грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата перераховується ЗАТ „Львівський виноробний завод” Позивачу до державного бюджету з урахуванням ПДВ не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.4 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Станом на вересень 2011 року сума основного боргу Відповідача по орендній платі становить 144971,61 грн. (за період з 01.02.2011р. по 28.09.2011р.). Також Позивач просить стягнути з Відповідача 28253,93 грн. пені.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Правовідносини щодо оренди державного майна в Україні регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Закону України “Про управління обєктами державної власності”, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями можуть бути Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю. Аналогічна норма міститься і в ст. 287 Господарського кодексу України.

Орендарями згідно ст. 6 цього Закону можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2011 задоволено позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області у справі №31/02-15, розірвано договір оренди державного майна цілісного майнового комплексу ЛДВЗФ "Укрвино" від 18.05.2000 №4. Дане рішення набрало законної сили 28.09.2011, відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції, що прийнято у справі №31/02-15.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі за період із 01.02.2011 р. по 28.09.2011 р. в сумі 144971,61 грн. та 28253,93 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідач не надав суду доказів проведення розрахунку з Позивачем згідно з Договором №4 від 18.05.2000 р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 546, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Львівський виноробний завод”(79017, м. Львів, вул. Погулянка, 26; код ЄДРПОУ 30918060) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3; код ЄДРПОУ 20823070) на р/р №31114092702002, одержувач коштів Держбюджет м. Львова, банк одержувача: ГУДКУ у Львівський області, ЄДРПОУ 23949066, МФО 825014 заборгованість з орендної плати в сумі 144971,61 грн., 28253,93 грн. пені.

3.Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Львівський виноробний завод”(79017, м. Львів, вул. Погулянка, 26; код ЄДРПОУ 30918060) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 1732,26 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.