Рішення № 19896105, 24.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа№ 5015/6282/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», с.Поляниця Яремчанського району Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м.Львів

про стягнення 73855,34 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Кричун В.В. - представник

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», с.Поляниця Яремчанського району Івано-Франківської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м.Львів про стягнення 73855,34 грн., з яких: 48907,20 грн. заборгованості, 7601,38 грн. пені, 13316,28 грн. індексу інфляції, 4030,47 грн. 3% річних, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2011 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.11.2011 року.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про його задоволення. Також подано клопотання від 24.11.2011р. (вх.№27653/11 від 24.11.2011р.) в якому виражено прохання про долучення до матеріалів справи довідки №03-26/379 від 10.11.2011р., акту звірки розрахунків від 21.11.2011р., перерозрахунку пені, які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, подано відзив на позовну заяву від 22.11.2011р. (вх.№27619/11 від 24.11.2011р.) в якому позовні вимоги визнано частково в частині стягнення 48907,20 грн. заборгованості, 11604,56 грн. індексу інфляції, 4030,47 грн. 3% річних, а в частині стягнення 7601,38 грн. пені і 1711,72 грн. індексу інфляції виражено прохання про відмову в позові в зв’язку з безпідставним нарахуванням.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

25 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство «Технобуд»було укладено договір оренди №25/06-07Т, згідно якого Позивач передав в оренду Відповідачу будинок мобільний-гуртожиток.

Згідно п. 3.1. договору розмір орендної плати за користування майном складає 531,60 грн. за день. Згідно п. 3.3. договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в строк до 10 числа наступного за звітним. Угодами №1,2,3,4 про внесення змін до договору оренди №25/06-07Т термін оренди продовжено до 31.01.2009 року.

Станом на 11.10.2011 року Відповідачем не здійснено оплату вартості наданих Відповідачем послуг по оренді згідно договору оренди №25/06-07Т від 25.06.2007 року, згідно актів приймання-здачі виконаних робіт, а саме: від 30.11.2008 року на суму 15948,00 грн.; від 31.12.2008 року на суму 16479,60 грн.; від 31.01.2009 року на суму 16479,60 грн. Всього на загальну суму 48907,20 грн.

За прострочення виконання зобов’язання позивачем нараховано 7601,38 грн. пені, 13316,28 грн. індексу інфляції, 4030,47 грн. 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.193 ГК України ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов’язання.

Згідно ст.229 ГК України, ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.9.3. договору у випадку несплати чи несвоєчасної сплати орендної плати сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пеню позивачем нараховано за період з 11.10.2010р. до 11.10.2011р. тобто за один рік, з чим суд погодитись не може, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже Позивач мав право нараховувати пеню лише протягом шести місяців від дня, коли Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання.

Крім того, слід звернути увагу, що згідно ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Останнє за часом порушення Відповідачем свого грошового зобов'язання відбулося 11.02.2009 р. Отже станом на день подання позову (11.10.2011 р.) позовна давність на стягнення пені сплила.

Враховуючи, що сторони у Договорі не домовилися про збільшення періоду нарахування пені та не домовилися про збільшення позовної давності на її стягнення - необхідно керуватися встановленим ГК України строком нарахування пені (шість місяців) та встановленою ЦК України позовною давністю (один рік). Тому суд погоджується з відповідачем щодо необхідності застосування строку позовної давності до нарахування непі і приходить до висновку, що в цій частині в позові слід відмовити.

Судом також зазначається, що позивачем неправильно здійснено розрахунок індексу інфляції. У листі Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»йдеться про методику розрахунку інфляційних втрат. Згідно цієї методики для розрахунку інфляційних втрат необхідно перемножити усі індекси інфляції за відповідний період. Однак Позивач виключив із свого розрахунку деякі індекси інфляції (за липень та серпень 2009 р., за квітень, травень, червень, липень 2010 р., за липень та серпень 2011 р.), що призвело до безпідставного збільшення розміру інфляційних втрат на 1711,72 грн. і тому в цій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем погоджено застереження відповідача у відзиві щодо обчислення індексу інфляції і безпідставність нарахування пені в зв’язку із пропуском терміну спеціальної позовної давності, то позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 48907,20 грн. заборгованості, 11604,56 грн. індексу інфляції, 4030,47 грн. 3% річних.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(79017, м.Львів, вул..Ольги Басараб, буд. 11-а, кв.8, код ЄДРПОУ 13815583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»(76019,Івано-Франківська область, Яремчанський район, с.Поляниця, код ЄДРПОУ 31067573) 48907,20 грн. заборгованості, 11604,56 грн. індексу інфляції, 4030,47 грн. 3% річних, 645,42 грн. державного мита та 206,24 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 7601,38 грн. пені, 1711,72 грн. індексу інфляції, 93,14 грн. державного мита та 29,76 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –відмовити.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 29.11.2011р.

Суддя Станько Л.Л.