Рішення № 19895991, 22.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа№ 5015/5142/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ “Львівобленерго”, м.Львів;

До Відповідача: СПД ФО ОСОБА_1, м.Стрий, Львівської обл.;

Про: стягнення 14854,73грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_2-предст.(дов.№502-2083/2 від 29.04.2011р.);

Відповідача: ОСОБА_1- ФОП-СПД,

ОСОБА_3- предст. (дов. від 19.10.2010р.);

Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ПАТ “Львівобленерго”, м.Львів до відповідача: СПД ФО ОСОБА_1, м.Стрий, Львівської обл. про стягнення 14854,73грн.

Обставини справи:

Ухвалою господарського суду від 09.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду 10.10.2011р. Ухвалою від 10.10.2011р. розгляд справи відкладено, у звязку із неявкою представника відповідача. Ухвалою від 25.10.2011р. розгляд справи відкладено до 09.11.2011р. з підстав, зазначених в ухвалі. Ухвалою від 09.11.2011р. за клопотанням позивача (вх.№25823/11 від 07.11.2011р.) судом продовжено термін розгляду справи та відклав її розгляд на 22.11.2011р.

25.10.2011р. т 18.11.2011р. позивач подав пояснення по справі.

25.10.2011р. представник відповідача долучив до матеріалів справи Свідоцтво про перебування в ЄДР, Свідоцтво про сплату єдиного податку, копії паспорту та документів, які підтверджують оплату, акт звірки розрахунків.

22.11.2011р. представник відповідача подав Заперечення та клопотання щодо фіксації судового процесу.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити та стягнути з СПД ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ “Львівобленерго” 14344,04грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 359,39грн. пені, 114,75грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми в розмірі 36,55грн.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав помилкового нарахування позивачем суми заборгованості, відсутності доказів фактичного споживання електроенергії та своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, судом встановлено наступне:

Відповідно до вимог п.5.1. Правил користування електроенергією (далі ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

25.08.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 401688 про постачання електричної енергії.

За умовами договору, енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії відповідачу, а відповідач зобовязаний оплачувати за спожиту електроенергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни (п.п.2 п.10.2. ПКЕЕ, п.1 Договору).

Відповідно до Додатку №2 до Договору №401688 “Порядок розрахунків” - розрахунковим періодом вважається період з 12 числа попереднього місяця до 11 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електроенергію, визначається як добуток обсягу електроенергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

У разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3/ річних від простроченої суми (п.п.2,3,4,6,7,8 додатку № 2 до Договору).

За умовами Договору про постачання електроенергії від 25.08.2009р. № 401688 (додаток №9) облік електроенергії був зонним. В червні 2010р. відповідач звернувся з листом до Стрийського РЕМ щодо припинення зонного обліку та переведення обліку на єдиний загальний показник. 02.07.2010р. був складений двосторонній контрольний зйом, яким було зафіксовано зонні та загальний показник (7772 кВт/год), від якого мав розраховуватись відповідач в подальшому. З цього часу відповідач був переведений з зонного обліку розрахунків на загальний.

У відповідності до п.1 Додатку №9 до Договору про постачання електроенергії покази розрахункових засобів обліку знімаються представником споживача. Належно оформлений акт про використану електричну енергію в двох примірниках споживач надає в розрахункову групу електропостачальної організації.

За розрахунковий період квітень 2011р. споживач такого акту не надав, відповідно електропостачальник самостійно зняв показники приладів обліку (п.3.1.5. договору) у присутності відповідача шляхом оформлення контрольного зйому показників.

Під час контрольного знімання показників лічильника 13.04.2011р. (підписаного відповідачем), представником енергонагляду було зафіксовано попередній показник 6821 кВт/год та контрольний показник 30189 кВт/год. Споживання за місяць 23368 кВт/год стало підставою для перевірки електропостачальником правильності показників лічильника, які надавались відповідачем.

Шляхом перевірки розрахунків Стрийським РЕМ було встановлено, що станом на липень 2010р. відповідач розрахувався по показник лічильника 7772 кВт/год. З липня 2010р. по березень 2011р., відповідно до виставлених рахунків, відповідачем оплачено ще за 5568 кВт/год. Таким чином, оплачений показник становив:

7772 + 5568 = 13340 кВт/год.

Відповідно, було визначено кількість неоплаченої електроенергії, а саме: 30189 (контрольний показник) 13340 (оплачений показник) = 16848 кВт/год. + 48кВт/год(втрати) = 16896 кВт/год на суму 14344,04грн., що і зазначено в рахунку за квітень 2011р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що рахунок за активну електроенергію № 322104/4166-1 за квітень 2011р. був виставлений та вручений відповідачу відповідно до показів лічильника, зафіксованих двостороннім контрольним зйомом від 13.04.2011р. Згідно даного рахунку було виставлено 16896 кВт/год на суму 14344,04грн., з яких: 14479 кВт/год це донарахування за період з серпня 2010р. по березень 2011р., яке було повязане із наданням відповідачем неправильних показників лічильника за цей період; 2417 це нарахування за квітень 2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив правильності зафіксованих показників лічильника, а, відповідно, і кількості спожитої електроенергії. Проте останній не погодився із тарифами, які були застосовані позивачем при донарахуванні сум заборгованості.

Таке заперечення спростовується матеріалами справи, зокрема, витягом з облікової картки споживача, з якої вбачається щомісячне споживання електроенергії останнім. Таке споживання щомісяця оплачувалось відповідачем і ним не заперечувалось.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по оплаті за спожиту електроенергію становить 14344,04грн.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 359,39грн., 114,75грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 36,55грн.,- суд вважає, що вони нараховані відповідно до умов Договору (п.4.2.1 договору, п.8 Додатку №2 до договору) та ст.ст.549, 625 ЦК України. Однак, враховуючи Клопотання відповідача, його фінансовий стан - суд, керуючись вимогами ст.233 ГК України, п.3ст.83 ГПК України вважає підставним відмовити у стягненні штрафних санкцій у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за анологією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно із ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

У відповідності до ч.7ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із вимогами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи, дослідивши представлені сторонами докази у відповідності з нормами матеріального права, суд прийшов до висновку про те, що позов ПАТ “Львівобленерго” до СПД ФОП ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості в розмірі 14344,04грн. є обргунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача судові витрати на підставі ст.49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 4-3,33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (82400, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79052, м.Львів, вул.Козельницька,3, ЄДРПОУ 00131587) борг у сумі 14344,04грн, 143,44грн. сплаченого державного мита та 226,56грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Н.Г.Левицька

Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 28.11.2011р.

Суддя Левицька Н.Г.