Рішення № 19895957, 15.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа№ 5015/5862/11

За позовом: ТзОВ „Верітас” в особі Філії №1 ТзОВ „Верітас”,, м. Львів

до відповідача: ТзОВ „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А.”, м. Миколаїв

про: стягнення 213732,60 грн.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 довіреність 01 від 10.01.11р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Верітас” в особі Філії №1 ТзОВ „Верітас” до ТзОВ „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А.”, м. Миколаїв про стягнення 213732,60 грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Львівське шосе, 1, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

12.02.2009р. між Філією № 1 ТзОВ „Верітас” (надалі - Позивач) та ТзОВ „Західно українська торгова компанія „В.І.С.А.” (надалі Відповідач), було укладено договір поставки № 03 / 09 (надалі договір). На підставі вищевказаного договору Позивач зобов'язувався поставляти алкогольні та слабоалкогольні напої, продукти харчування (далі - товар), а Відповідач відповідно до п.3.3 договору зобов'язувався здійснити оплату за кожну поставлену партію товарів протягом 30 (тридцяти) календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Станом на дату подання позовної заяви прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем складає загалом 205 265 грн. 44коп. згідно таких накладних на поставку: від 01.04.11 р. борг на суму 21117,41 грн.; від 06.04.11 р. борг на суму 680,75 гри.; від 30.04.11 р. борг на суму 10137,86 грн., від 03.05.11р. борг на суму 61860,73 грн., від 18.05.1 ір. борг на суму 6130,81 грн., від 01.06.11р. борг на суму 58223,99 гри., від 16.06.11р. борг на суму 4101,60 грн.. від 18.06.11р. борг на суму 5037,79 грн., від 01.07.11р. борг на суму 27867,79 гри., від 06.08.11р. борг на суму 10106,71 грн.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 8467,16 грн. пені за несвоєчасне виконання умов договору.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобовязання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки №03/09 від 12.02.2009р., в частині оплати за поставлений товар не виконано. На день розгляду спору в суді сума боргу становить 205265,44 грн.

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором..

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з Відповідача 205 265,44 грн. основного боргу та 8467,16 грн. пені.

Судові витрати віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 546 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ “Західно-українська торгова компанія “В.І.С.А.” (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул Львівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 20791989) на користь Філії №1 ТзОВ “Верітас” (79016, м. Львів, вул Городоцька, 87-89, код ЄДРПОУ 36365879) 205 265,44 грн. боргу, 8467,16 грн. пені, 2137,33 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.