Рішення № 19895941, 23.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа№ 5015/6427/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Кохановській Ю.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Легіон-Трейд», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «ІВВА», м. Львів

про: стягнення 8349,49 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність № 74 від 11.11.2011 р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Легіон-Трейд», м. Львів до відповідача ТзОВ «ІВВА», м. Львів про стягнення 8349,49 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23.11.2011р.

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено. На адресу суду повернувся поштовий конверт із копією Ухвали суду від 31.10.2011 р., направлений на вказану у позовній заяві та довідці з ЄДРЮО та ФОП адресу ТзОВ «ІВВА»: м. Львів, вул. Раковського, 23/48. Як зазначено у довідці поштового відділення «за зазначеною адресою немає».

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в інформаційних листах № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та № 01-8/123 від 15.03.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”)

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

14.07.2008 р. між сторонами у справі укладено Договір № 37/08 поставки товару, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання постачати покупцю протягом дії даного Договору товар, в кількості та асортименті, що вказані в товарних накладних, які є невідємною частиною даного Договору, а відповідач у свою чергу зобовязався приймати і оплачувати товар в порядку та на умовах, передбачених Договором.

У відповідності до п. 10.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009 р. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін не повідомить іншу у письмовій формі про свій намір припинити його дію чи змінити його окремі умови, Договір визнається продовженим на цих же умовах на наступний рік.

На виконання договірних зобовязань позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8953,66 грн., що підтверджується наступними Видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін: № РН-0001278 від 21.01.2010 р. на суму - 2 422,39 грн.; № РН-0002392 від 04.02.2010 р. на суму - 1893,44 грн.; № РН-0002929 від 11.02.2010 р. на суму - 895,68 грн.; № РН-0003318 від 16.02.2010 р. на суму - 1720,57 грн.;№ РН-0003586 від 18.02.2010 р. на суму - 980,21 грн. та № РН-0006583 від 25.03.2010 р на суму 1 041,37 грн.

У п.п. 4.2., 4.3. Договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється на умовах відтермінування. Кошти за поставлений товар повинні бути перераховані відповідачем не пізніше 10 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Як вказано у позовній заяві, відповідач, порушуючи домовленість, після спливу визначеного п. 4.3. Договору терміну вартість поставленого товару повністю не оплатив. Станом на 17.03.11 р. відповідачем було оплачено 1 556,27 грн. Товар на суму 7 397,39 грн. відповідач не оплатив.

За порушення строків оплати, позивач на підставі п. 7.1. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 578,01 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 239,11 грн. інфляційних втрат та 134,98 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 8 349,49грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 37/08 поставки товару від 14.07.2008 р., на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу товар на суму 8953,66 грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 1 556,27 грн. Таким чином, сума основного боргу ТзОВ «ІВВА»становить 7 397,39 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищенаведених правових норм, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення 7 397,39 грн. основного боргу, 239,11 грн. інфляційних втрат та 134,98 грн. 3 % річних.

Щодо вимог позивача в частині стягнення пені, суд зазначає наступне:

У п. 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем умов Договору, щодо розрахунків за поставлений товар, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Судом встановлено, що остання із накладних, по яких здійснювалася поставка товару датована 25.03.2010 р. Таким чином, із врахуванням положень п.п. 4.2., 4.3. Договору обовязок щодо оплати останньої партії товару відповідач зобовязаний був виконати до 08.04.2010 р. включно.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позовних вимог позивачем нараховано пеню за період з 25.04.2011 р. по 25.10.2011 р.

З огляду на викладене позивачем невірно визначено період нарахування пені, а відтак позов в цій частині до задоволення не підлягає.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ «ІВВА»(79035, м. Львів, вул. І. Раковського, 23/48. Код ЄДРПОУ 19321994) на користь ТзОВ «Легіон-Трейд»(79005,м. Львів, вул. Туган-Барановського, 24. Код ЄДРПОУ 35968493) 7 397,39 грн. основного боргу, 239,11 грн. інфляційних втрат, 134,98 грн. 3 % річних; всього 7 771,48 грн.; 94,94 грн. державного мита та 219,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 578,01 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2011р.