Рішення № 19895931, 23.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа№ 5015/6047/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів

про стягнення 14917 грн. 60 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 10.10.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 14917 грн. 60 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 02.11.2011 року.

В судовому засіданні 02.11.2011 року представник позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідач в судове засідання не зявився. Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. З огляду на неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 23.11.2011 року. В судовому засіданні 02.11.2011 року було оглянуто оригінали документів (накладних, довіреності). 16.11.2011 року представник позивач виконав вимоги ухвали суду, подав документи, витребувані судом. 21.11.2011 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В судове засідання 23.11.2011 року представник позивач не з’явився, представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 17.10.2011 року не виконав.

Представнику позивача, що брав участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

23.11.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 25.11.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод залізобетонних виробів № 2»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 14917 грн. 60 коп. боргу, з яких: 14547 грн. 00 коп. –основна заборгованість та 370 грн. 60 коп. –3% річних за користування чужими коштами. Позивач вказує, що відповідач не провів повної оплати отриманої продукції, внаслідок чого позивач просить суд захистити його права та охоронювані законом інтереси та стягнути із відповідача заборговану суму.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, позов не заперечував, доказів оплати вартості товару не подав.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: На підставі накладних № 4533 від 05.11.2008 року на суму 3800 грн. 00 коп. та № 4533 від 10.11.2008 року на суму 14394 грн. 00 коп., відповідач отримав від позивача продукцію на загальну суму 18194 грн. 00 коп.

За отриманий товар згідно накладної № 4533 від 05.11.2011 року відповідачем була здійснена часткова оплата його вартості в розмірі 3547 грн. 00 коп. Внаслідок наведеного залишок неоплачених відповідачем коштів на момент подання позову складає 153 грн. 00 коп. за отриманий товар згідно накладної № 4533 від 05.11.20008 року, та 14394 грн. 00 коп. за отриманий товар згідно накладної № 4569 від 10.11.2008 року.

Таким чином, загальна сума основного боргу станом на момент розгляду справи становить 14547 грн. 00 коп.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути із відповідача 370 грн. 60 коп. 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару. Укладення договору поставки підтверджується накладними № 4533 від 05.11.2008 року на суму 3800 грн. 00 коп. та № 4533 від 10.11.2008 року на суму 14394 грн. 00 коп., та фактом проведення часткової оплати.

Згідно приписів ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України моментом виконання обов’язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 Цивільного кодексу України покладає на покупця обов’язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару. Ціна товару погоджена сторонами у внаслідок прийняття товару на умовах щодо ціни, відображених у накладних.

Згідно частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»зобов’язалось провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був. Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою отримання повного розрахунку вартості поставленого товару, позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 1708 від 09.11.2010 року про оплату боргу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання недопустима.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Також, стаття 536 Цивільного кодексу України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України. Розрахунок розміру 3 % річних здійснений позивачем математично правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 14547 грн. 00 коп. основного боргу та 370 грн. 60 коп. річних обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати суд вважає за необхідне покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів, вул. Стрийська, 121 (код ЄДРПОУ 33169993) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», м. Львів, вул. Польова, 44 (код ЄДРПОУ 01268101) 14547 грн. 00 коп. основного боргу, 370 грн. 60 коп. річних, 149 грн. 18 коп. держмита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.